Постанова ККС ВП від 17.01.2023 року у справі №753/13113/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 753/13113/18

провадження № 51-6км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя смт Гоща Рівненської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставини справи

1. Оскарженим вироком суд першої інстанції засудив ОСОБА_7 за частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

2. Суд визнав доведеним, що 16 червня 2016 року з 18:00 до 19:00 у місті Києві у номері готелю «Мисливській двір» засуджений вчинив розпусні дії щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 , використовуючи психологічний тиск та залякування.

3. Суд апеляційної інстанції оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4. Захисник, посилаючись на пункти 1 і 2 частини статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення і закрити кримінальне провадження, оскільки стороною обвинувачення не доведено винуватості засудженого.

5. Сторона захисту вважає, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах. Доводи сторони захисту можна підсумувати таким чином.

6. Частина доводів стосується допустимості «професійного висновку» психолога. Захист стверджує, що він є недопустимим, оскільки:

- в особи, яка запросила психолога для проведення опитування дитини, не було відповідних повноважень;

- психолог, що склала цей висновок, не є судовим експертом;

- методика «Зелена кімната» використана для опитування дитини віком 3 роки та 3 місяці, хоча може застосовуватися лише до дітей віком від 4 років;

- висновок є неповним, оскільки психолог опитала лише мати потерпілої, але не батька;

- не підтверджено відсутність монтажу відеозапису в «Зеленій кімнаті», оскільки суд відмовився призначити експертизу для з`ясування цього питання.

7. Інша частина доводів стосується допустимості висновку комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи дитини. Захист стверджує, що цей висновок є недопустимим, оскільки:

- експертиза не могла проводитися Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії МОЗ України;

- слідчий, що призначив цю експертизу, не був уповноваженим на це, оскільки посадова особа, яка включила його до групи слідчих, не була «керівником органу досудового розслідування» в значенні пункту 8 частини 1 статті 3 та статті 39 КПК;

- під час призначення експертизи засудженому не роз`яснено прав підозрюваного;

- потерпіла була піддана експертному дослідженню без згоди її батька;

- до проведення експертизи були залучені фахівці відділу психічних розладів дітей та підлітків, які не є експертами.

- експертиза не є об`єктивною, оскільки проведена через рік після стверджуваних подій;

- у експертів відсутні повноваження на проведення судово-психіатричної експертизи.