Постанова
Іменем України
16 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 373/2362/17
Провадження № 51-293 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
виправданого ОСОБА_7 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017110240000875за обвинуваченням
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народився у м. Кагарлик Київської області, проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_7 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року вищевказаний вирок залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він 16 вересня 2017 року, приблизно о 02 год. 40 хв., на автомобільній стоянці біля будівлі розважального клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вул. Новокиївське шосе, 43 в м. Переяслав-Хмельницький Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ініціював словесну перепалку з ОСОБА_8 , що переросла в бійку, під час якої в ОСОБА_7 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_8 . З метою реалізації протиправного наміру обвинувачений пішов до будівлі клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де взяв невстановлений в ході досудового розслідування предмет з колюче-ріжучими властивостями, зовні схожий на ніж, та, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій і їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи настання смерті ОСОБА_8 , на автомобільній стоянці біля будівлі закладу «Адреналін» наніс останньому один удар вказаним ножем у ліву частину грудної клітини. В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_7 . ОСОБА_8 було спричинено колото-різану рану по передній поверхні грудної клітини, що призвело до кровотечі та зумовило рефлекторну зупинку серця, подальший розвиток постасистолічного синдрому, потягло смерть ОСОБА_8 в Київській міській клінічній лікарні 07 жовтня 2017 року.
Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 , колегія суддів першої інстанції дійшла висновку про те, що з огляду на здобуті й перевірені судом докази, ОСОБА_7 , своєчасно захищаючись від реального суспільно небезпечного посягання групи осіб, не мав можливості ефективно припинити напад іншими засобами, тому використання ним в конкретній обстановці ножа було необхідним, обвинувачений правомірно діяв у межах необхідної оборони з заподіянням шкоди тому, хто посягав на його права та інтереси, що виключає злочинність діяння і кримінальну відповідальність, відтак ОСОБА_7 підлягає виправданню на підставі пункту 3 частини 1статті 373 КПК Україниза відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про те, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, а саме повторного допиту свідків, висновку судово-медичної експертизи № 134 від 28 листопада 2017 року, згідно якого механізм утворення виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень суперечить способу їх заподіяння, на який вказав ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту, висновку судово-медичної експертизи № 113 від 05 жовтня 2017 року, із якого вбачається виявлення у ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України. Також зазначає про те, що суд прийняв до уваги лише показання обвинуваченого, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , хоча вони є суперечливими та не узгоджуються з іншими доказами. Зокрема, показання обвинуваченого ОСОБА_7 суперечать висновку судово-медичного експерта № 134 від 28 листопада 2017 року в частині механізму спричинення ножового поранення, що безпідставно не взято до уваги судом першої інстанції. Стверджує, що апеляційний суд, не перевіривши у встановленому законом порядку доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі стосовно невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, оскільки вирок містить істотні суперечності щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та застосування ст. 36 КК України, необґрунтовано погодився із позицією суду першої інстанції, чим істотно порушив вимоги ст. ст. 370, 419, 413 КПК України та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, тобто, застосував закон, який не підлягає до застосування, а саме ст. 36 КК України.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду на адресу Суду надійшли письмові заперечення захисника на касаційну скаргу прокурора, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни, як законну, обґрунтовану та вмотивовану.
Прокурор у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу прокурора, просила її задовольнити.
Сервіси для юристів