Ухвала ККС ВП від 23.01.2018 року у справі №442/1887/16-к

Постанова

Іменем України

15 березня 2018 року

м. Київ

справа № 442/1887/16-к

провадження № 51-1118 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М. О.,

прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Телепка В. В., котрий брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140110000867, за обвинуваченням

ОСОБА_1, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубляни Самбірського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1, судимого 03 квітня 2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 квітня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн; за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 грн.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 травня 2015 року у вечірній час доби, діючи повторно, проник у підсобне приміщення біля входу у під'їзд АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належні потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 велосипеди загальною вартістю 1500 грн.

20 травня 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_1, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_3, діючи повторно, таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_5 велосипед вартістю 2000 грн.

20 липня 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_1, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_4, діючи повторно, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_6 велосипед вартістю 1350 грн.

25 липня 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_1, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_5, діючи повторно, таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_7 велосипеди загальною вартістю 2300 грн.

23 вересня 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_1, діючи повторно, проник у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_8 велосипед вартістю 1000 грн.

29 вересня 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_1, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_7, діючи повторно, таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_9 велосипед та дитячі сани загальною вартістю 980 грн.

30 вересня 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_8, діючи повторно, таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_10 велосипед вартістю 700 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 червня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення. В порядку ч. 2 ст. 404 КПК виключено із мотивувальної частини вироку посилання на встановлення обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 - повторність злочинів.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Телепко В. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого внаслідок м'якості, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, положення ст. 69 КК щодо ОСОБА_1 застосовані неправильно, що призвело до м'якості призначеного йому покарання. Крім того вказує, що злочини засуджений вчинив у період іспитового строку за попереднім вироком, а тому суд повинен був застосувати положення ст. 71 КК та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків, чого не зробив. В порушення вимог ст. 419 КПК апеляційний суд відповідних доводів належним чином не перевірив, правильної оцінки їм не дав та безпідставно відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора, чим істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Кравченко Є.С. підтримала касаційну скаргу прокурора та просила її задовольнити.