Постанова
іменем України
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 461/2896/20
провадження № 51-1431км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140050000800, заобвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чишки Пустомитівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки звільнено, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 іпостановив стягнути з ОСОБА_7 на користь останньої 58992,94 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат і долі речових доказів.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2022 року змінив вирок у частині призначеного ОСОБА_7 покарання, виключивши додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. У решті вирок залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_7 засуджено за те, що він 15 лютого 2020 року, близько 09:30, керуючи автомобілем марки «ВМW 520 І» (д.р.н. НОМЕР_1 ), рухаючись по вул. Детька вм.Львові, порушуючи пункти 2.3, 12.3, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху, під час повороту ліворуч на вул. Замарстинівську не надав дороги пішоходу ОСОБА_8 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, та з моменту виникнення небезпеки для руху не зменшив швидкості та не зупинив транспортний засіб, що призвело до наїзду на ОСОБА_8 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 було заподіяно тілесні ушкодження увигляді травм та наслідків, спричинених ними, які призвели до розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину (35%), що належить до тяжкого тілесного ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення вчастині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Зазначає, що під час судового розгляду сторона захисту заявила клопотання про залучення якспіввідповідача страхову компанію, з якою був укладений договір про страхування належного ОСОБА_7 транспортного засобу. Однак місцевий суд стягнув заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду із засудженого ОСОБА_7 , чим, на думку захисника, порушив вимоги ЦПК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не дотримався судової практики в подібних правовідносинах. Апеляційний суд, як стверджує захисник, залишив поза увагою допущені місцевим судом порушення тавсупереч вимогам ст. 419 КПК України неперевірив наведених вапеляційній скарзі обвинуваченого доводів, не навів належних обґрунтувань прийнятого рішення.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення іпризначити новий розгляд у суді першої інстанції. Потерпіла зазначає, що місцевий суд під час визначення розміру завданої їй моральної шкоди не в повній мірі врахував тяжкість перенесених страждань унаслідок погіршення стану здоров`я та істотність вимушених змін у способі життя через наслідки отриманих травм у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Тому наполягає на необґрунтованості рішення місцевого суду про часткове задоволення цивільного позову та необхідності збільшення суми, яка підлягає стягненню із ОСОБА_7 у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди. Крім цього, ОСОБА_8 вважає, що призначене місцевим судом ОСОБА_7 покарання в мінімальних межах санкції за вчинене ним кримінальне правопорушення та застосування положень ст. 75 КК України є явно несправедливим унаслідок м`якості. Апеляційний суд, на думку потерпілої, необґрунтовано задовольнив апеляційну скаргу сторони захисту та безпідставно виключив рішення місцевого суду про призначення ОСОБА_7 додаткового покарання. Потерпіла наголошує, що засуджений вчинив тяжке кримінальне правопорушення, не відшкодував завданої їйшкоди та у вчиненому не розкаявся.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 , у яких наполягає на необґрунтованості наведених нею доводів.
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 зазначила про обґрунтованість доводів, наведених у касаційній скарзі потерпілої ОСОБА_8 , про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України в частині незастосування до ОСОБА_7 додаткового покарання та в частині визначення розміру моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Із цих підстав уважала, що слід скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Доводи, наведені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_6 , прокурор ОСОБА_5 вважала безпідставними.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Сервіси для юристів