ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 355/1874/18
провадження № 51 295 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , котра брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110070000103, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у станції Рогожани Флорештського району Республіки Молдова, проживає на АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 27 лютого 2015 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, 8 квітня 2016 року звільнений по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Згурівського районного суду Київської області від 1 грудня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року вирок Згурівського районного суду Київської області від 1 грудня 2020 року ОСОБА_7 залишено без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та інше приміщення, за таких обставин.
Так, 27 вересня 2017 року приблизно об 11:30 ОСОБА_7 , перебуваючи у будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , та вживаючи разом з останнім алкогольні напої, запропонував ОСОБА_8 здійснити крадіжку з території домоволодіння, що на АДРЕСА_2 , на що він погодився.
Після чого, у цей же день ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли до вказаного домоволодіння. Надалі ОСОБА_8 залишився біля подвір`я, а ОСОБА_7 зайшов до будинку, де в одній із кімнат виявив жіночу сумку із золотими виробами, які він викрав. Потім ОСОБА_7 , вийшовши з будинку та відчинивши гаражне приміщення ключами, які він взяв у будинку, разом з ОСОБА_8 викрали звідти бензопилу «STIHL MS 250», яку ОСОБА_7 відразу відніс до свого тимчасового місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Потім ОСОБА_7 , повернувшись до гаражного приміщення, де на нього чекав ОСОБА_8 , разом з останнім заволоділи дротами ПВС та обмотувальним ПЕТ-155, які, змотавши у ряднину, винесли на вулицю за межі домоволодіння, отримавши змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 37209, 94 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази обвинувачення є належними, допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК. Натомість вказані докази у своїй сукупності не отримали правильної оцінки суду першої інстанції, який, не навівши переконливих мотивів прийнятого рішення, дійшов необґрунтованого висновку про необхідність виправдання обвинуваченого. Не застосувавши щодо ОСОБА_7 ч. 3 ст. 185 КК, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Зазначенні обставини, на думку прокурора, не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який в порушення вимог статей 404, 419 КПК всіх доводів апеляційної скарги прокурор не перевірив, не дав мотивованих відповідей на них, безпідставно залишив без задоволення його клопотання про повторне дослідження доказів, а саме: повторний допит потерпілої та свідків, і необґрунтовано залишив вирок щодо ОСОБА_7 без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 не підтримав доводи касаційної скарги прокурора ОСОБА_6 та вказав на їх необґрунтованість. Вважав, що касаційна скарга не підлягає до задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Сервіси для юристів