Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 164/1826/17
Провадження № 51-6292 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Чабанюк Т.В.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017030160000197 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Колки Маневицького району Волинської області, проживає по АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишений у вигляді тримання під вартою.
Вирішені питання про цивільний позов,процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року цей вирок змінено, перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення за період з 7 червня 2017 року по 25 вересня 2019 року включно з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду залишено без зміни.
7 червня 2017 року, приблизно о 5 год. 00 хв., в АДРЕСА_1 , після розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка, після якої потерпілий пішов з будинку обвинуваченого. ОСОБА_1 пішов за потерпілим і наздогнав його біля перехрестя вул. Центральна та Романівська в смт. Колки Маневицького району. Після чого, повернувся до додому, взяв кухонний ніж, з метою умисного, протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, повернувся до потерпілого і раптово наніс один удар ножем в життєво важливий орган, а саме, в передню ліву частину грудної клітки, в область серця. Захищаючись від удару, ОСОБА_2 виставив перед собою руку, а тому ніж попав спочатку в передпліччя лівої руки ОСОБА_2 та відбувся удар в передню ліву половину грудної клітки. Після цього, ОСОБА_1 , умисно, наніс ще один удар в область грудної клітки ОСОБА_2 , який спробував відвести руку, однак отримав удар ножем в задню поверхню правої половини грудної клітки. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 спробував нанести ще один удар, проте ОСОБА_2 , схопив рукою за ніж, викрутив його і відкинув в сторону. Згідно висновку експерта потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну-небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, маючи можливість надати першу медичну допомогу, зателефонувати в медичний заклад або покликати на допомогу, цього не зробив. Виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, усвідомлюючи, що від отриманих поранень потерпілий може померти і бажаючи цього, залишив ОСОБА_2 близько 05 год. 40 хв., на вул. Центральна в смт. Колки, поблизу приміщення магазину "Продтовари № 2", де на той час нікого із сторонніх осіб не було та пішов в невідомому напрямку. Смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 .
Такі дії ОСОБА_1 районним судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, оскільки обвинувачений вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок в апеляційному порядку, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
Сервіси для юристів