Постанова
Іменем України
8 травня 2018 року
м. Київ
справа № 569/6981/16-к
провадження № 51-1600 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Рівненської області від 1 грудня 2016 року щодо нього у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180010002307, за обвинуваченням
ОСОБА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 12 квітня 2013 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від27 вересня2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію по зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Цим вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Апеляційний суд Рівненської області апеляційну скаргу прокурора задовольнив, скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та ухвалив 1 грудня 2016 року свій вирок, яким ОСОБА_1 визнав винуватим і призначив за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. В решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 квітня 2016 року в період з 13 год 30 хв. до 14 год 30 хв., перебуваючи у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна шляхом злому серцевини замка вхідних дверей проник у квартиру № 81, звідки намагався таємно викрасти ноутбук марки «SamsungR58b» вартістю 2866 грн 67 коп., що належав ОСОБА_2, однак не зміг довести злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з квартири був затриманий працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вважає, що апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону в зв'язку з тим, що обираючи йому покарання без застосування ст. 75 КК та не здійснюючи безпосереднє дослідження доказів, переоцінив докази, які стосувалися попередніх судимостей та відомостей про його особу.
Сервіси для юристів