Ухвала ККС ВП від 10.01.2018 року у справі №643/6629/16-к

Постанова

Іменем України

08 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 643/6629/16-к

провадження № 51-453 км 17

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Буланова О. П.,

прокурора Дронової І. С.,

в режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220470003469, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Вироком вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 27 квітня 2016 року в період часу з 20.00 год. по 20.45 год., проникнув до тамбурного приміщення квартир № 25 та № 26, що на АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 3250 грн., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений перехожими.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений просить змінити постановлені відносно нього судові рішення, перекваліфікувавши його дії на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що тамбур квартири не є приміщенням, а тому в його діях відсутня кваліфікуюча ознака ч. 3 ст. 185 КК України - проникнення. Крім того, вважає, що з огляду на наявність у нього на утриманні неповнолітньої доньки, у суду є достатньо підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_1 підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження