Постанова
Іменем України
08 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 522/20964/16-к
провадження № 51-508 км 18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Остапука В. І., Кишакевича Л. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Буланова О. П.,
прокурора Кравченко Є.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисника Пугача М.В. та потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на вирок Приморського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160470003959, за обвинуваченням
ОСОБА_1, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Одесі, зареєстрований на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) в строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 11 вересня 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10 вересня 2016 року приблизно о 15 год., перебуваючи у приміщенні аптечного пункту № 41 на вул. Гайдара, 1 у місті Одесі, з метою заволодіння чужим майном, здійснив напад на продавця аптеки ОСОБА_4, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, в ході якого, погрожуючи ножем, заволодів грошовими коштами, які знаходились у касі аптеки, а також лікарським засобом «Бояришник», заподіявши ПП «АКС» майнову шкоду на загальну суму 1206,11 грн.
10 вересня 2016 року о 20.50 год. ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи в якості пасажира у салоні автомобіля «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись навпроти будинку № 5 на вул. Тираспольській у місті Одесі, з метою заволодіння чужим майном здійснив напад на водія автомобіля - ОСОБА_3, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, в ході якого наніс ОСОБА_3 ножем один удар у шию та декілька ударів у бік тулубу, завдавши легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розгляд здоров'я, а також заволодів майном потерпілого на загальну суму 750 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
Як убачається зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, останній, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого через суворість, просить судові рішення щодо нього змінити. Вказує, що має неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, які хворіють. Своє виправлення вважає можливим з призначенням більш м'якого покарання.
У касаційній скарзі захисник Пугач М. В., посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого через суворість, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити, призначити йому за ч. 2 ст. 187 КК покарання із застосуванням положень ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, за сукупністю злочинів застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та на підставі ст. 75 КК звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Вважає, що з урахуванням вимог ст. 69 -1 КК покарання ОСОБА_1 не може перевищувати двох третин максимального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 187 КК. На думку захисника, суд в достатній мірі не врахував каяття засудженого, відшкодування шкоди потерпілим, наявність на утриманні засудженого двох неповнолітніх дітей, а також батьків похилого віку.
У касаційних скаргах потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого через суворість, просять судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити. При цьому наводять доводи, аналогічні доводам касаційної скарги захисника Пугача М. В. Вказують на визнання засудженим вини, щире каяття, сприяння слідству, наявність неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, повне відшкодування завданої їм шкоди. Виправлення засудженого вважають можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Сервіси для юристів