ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2022 року
м. Київ
справа № 464/5140/18
провадження № 51-4629км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах засудженої ОСОБА_6 , на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 19 червня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12018140070002758 від 4 вересня 2018 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Пустельник Радехівського району Львівської області, яка згідно з матеріалами провадження зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України(далі КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сихівського районного суду м. Львова від 19 червня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно з цим вироком ОСОБА_6 4 вересня 2018 року о 10:30 під час конфлікту зпотерпілою ОСОБА_9 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, біля входу в приміщення магазину № НОМЕР_1 на території гуртового ринку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на АДРЕСА_2 , а згодом і в приміщенні цього ж магазину, умисно завдала потерпілій обома кулаками декількох ударів в обличчя та голову, чим спричинила їй черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, забою м`яких тканин тім`яної ділянки справа, а також забій шийного відділу хребта, які не були небезпечними для життя на момент заподіяння та належать до категорії легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2021 року апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 19 червня 2020 року без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
Вказує, що всупереч вимогам закону кримінальне провадження розпочате не за заявою потерпілої. Вважає, необґрунтованою відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотань про допит свідків та експерта. Зазначає, що суд також неправомірно взяв до уваги суперечливі показання свідка ОСОБА_10 та помилково визнав показання свідка ОСОБА_11 як доказ винуватості ОСОБА_6 . Посилається на те, що суди не надали належної оцінки висновку експерта від 17 вересня 2018 року №264/18 у сукупності зпоказаннями потерпілої. На думку захисника, цей висновок складено зпорушенням вимог законодавства і він є недопустимим доказом. Стверджує, що медична карта ОСОБА_9 відсутня у матеріалах справи, а також, що її отримано не у визначений законом спосіб. Вважає, що експерт надав відповіді на певні питання без їх підтвердження об`єктивними даними, асуди не врахували, що у висновку експерта від 17 вересня 2018року не зазначено медичного закладу, реєстраційного номера медичної карти амбулаторного хворого та свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта. Як зазначає захисник, що суд апеляційної інстанції не вирішив клопотання сторони захисту вчастині виклику експерта для роз`яснення висновку. Посилається на порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 404 КПК України. Вважає, що цей суд не перевірив усіх доводів, викладених в апеляційній скарзі, не дав вичерпної відповіді на них, а оскаржені судові рішення не відповідають приписам статей 370 та 419 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження.
Вказує, що кримінальне провадження всупереч ст. 26 КПК України розпочате без заяви потерпілої, а зібрані докази є недопустимими. Висновок про винуватість останньої, на переконання захисника, зроблено на підставі недопустимих і неналежних доказів. Акцентує на тому, що відсутня постанова про перекваліфікацію дій її підзахисної з ч. 1 на ч. 2 ст. 125 КК України, а також не існує доручення про проведення досудового розслідування від 5 вересня 2018року. Зазначає, що в реєстрі матеріалів судового розслідування відсутні клопотання слідчої ОСОБА_12 та ухвала суду про призначення експертизи. Вказує, що протокол слідчого експерименту здобуто з грубим порушенням вимог КПК України, зокрема, знімки зроблено на телефон слідчої. За твердженням захисника, суд першої інстанції не відобразив у вироку доказів, наданих стороною захисту, належним чином не розглянув її клопотання про застосування ст. 284 КПК України та про визнання доказів недопустимими, що також залишив поза увагою суд апеляційної інстанції. На думку захисника, висновок експерта №264/18 не існує, оскільки помилково вказано дату від 11вересня 2018 року. У цьому висновку не зазначено години проведення експертизи. Вважає, що експерт самостійно збирала докази для проведення експертизи, не оглядала потерпілу, надавала відповіді на питання без їх підтвердження об`єктивними даними тільки на підставі медичної карти. Посилається на те, що медична карта ОСОБА_9 уматеріалах провадження відсутня, її не було відкрито сторонам та оглянуто в судовому засіданні. На думку захисника, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги ст. 94 КПК України, зокрема, не надали належної оцінки висновку експерта. Стверджує, що висновок експерта не був перевірений відповідно до положень ст. 23 КПК України, що є підставою для закриття кримінального провадження за ст. 284 цього Кодексу. Зазначає, що виклик свідків та експерта до апеляційного суду не було забезпечено судовими повістками. Також суд апеляційної інстанції не допитав експерта, чим грубо порушив процесуальне законодавство; задовольнив клопотання захисника ОСОБА_8 про повторне дослідження висновку експерта, проте не дослідив його. Вказує, що суди не врахували пояснення ОСОБА_6 . Вважає, що апеляційний суд здійснив тиск на засуджену та розглянув скарги без участі захисників, чим, на переконання захисника, порушив її право на захист. Зауважує, що закінчився трирічний строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив усіх доводів, викладених вапеляційній скарзі, не дав вичерпної відповіді на них, а судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали подані касаційні скарги та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просила залишити оскаржені судові рішення без зміни, а касаційні скарги без задоволення.
Мотиви Суду
Сервіси для юристів