Постанова ККС ВП від 04.04.2019 року у справі №346/5142/17

Постанова

іменем України

4 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 346/5142/17

провадження № 51-8002км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О.П.,

суддів: Білик Н.В., Кишакевича Л.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Гапона В.О.,

прокурора Парусова А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 7 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090180001186 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2016 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік (ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2017 року невідбуту частину цього покарання замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт),

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць. На підставі ст.71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2017 року і призначено остаточне покарання у виді арешту на строк 1 місяць 15 днів.

До набрання вироком законної сили застосовано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи засудженим за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2016 року до покарання у виді обмеження волі, невідбута частина якого ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2017 року в порядку ст.82 КК України була замінена на покарання у виді 240 годин громадських робіт, перебуваючи з 26 червня 2017 року на обліку у відділі з питань пробації та будучи ознайомленим з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування цього покарання, був направлений у вересні 2017 року на громадські роботи, однак не дотримавшись складеного графіку їх відпрацювання, станом на 25 жовтня 2017 року відпрацював лише 4 години з призначених йому 240 годин громадських робіт.

Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 7 травня 2018 року вирок місцевого суду залишив без змін та звільнив ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку з відбуттям покарання.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України. Прокурор вважає, що ОСОБА_1 не є суб'єктом цього злочину, оскільки покарання у виді громадських робіт, від відбування якого він ухилився, призначено йому не вироком суду, а застосовано в порядку заміни невідбутої частини покарання на більш м'яке відповідно до ст.82 КК України. На думку прокурора, внесені у ст.389 КК України зміни від 7 вересня 2016 року не розширили коло осіб, які визнаються суб'єктом цього злочину, і тому суб'єктом є лише особа, засуджена до громадських чи виправних робіт, тобто така, якій одне з цих покарань було призначено вироком суду, а не та, яка відбуває це покарання на підставі інших судових рішень.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Парусов А.М. просив задовольнити касаційну прокурора з викладених в ній підстав.

Мотиви суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.