Постанова
Іменем України
01 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 634/609/15-к
провадження № 51-658 км 17
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Буланова О. П.,
прокурора Кравченко Є.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Пресс Г. С., котра брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220420000225, за обвинуваченням
ОСОБА_1, громадянина України, котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Антонівка Шполянського району Черкаської області, проживає на АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, останнього разу 12 листопада 2012 року Сахновщинським районним судом за ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; звільнений 17 жовтня 2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 14 березня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01 березня 2015 року приблизно о 22.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в домоволодінні, розташованому на АДРЕСА_2, в ході сварки умисно завдав ОСОБА_3 декілька ударів кулаком в обличчя, заподіявши потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.
03 квітня 2015 року приблизно о 15.00 год. ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, з метою незаконного заволодіння чужим майном проник на територію домоволодіння у АДРЕСА_3, звідки таємно викрав належне ОСОБА_4 майно на суму 280, 90 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 березня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, положення ст. 75 КК до ОСОБА_1 застосовані неправильно, що призвело до м'якості призначеного йому покарання. В порушення вимог ст. 419 КПК апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, правильної оцінки їм не дав та безпідставно залишив без зміни вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, чим істотно порушив кримінальний процесуальний закон.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Кравченко Є.С. вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 3 ст. 185 і ч. 1 ст. 122 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
Зі змісту скарги убачається, що прокурор фактично порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов'язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Сервіси для юристів