ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 911/3933/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
позивача - Кондратенко К. В., Ель-Хуссейн Касам,
відповідача - Кудрявський О. М.,
третьої особи - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 (судді: Майданевич А. Г., Коротун О. М., Гаврилюк О. М.) та рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 (судді: Конюх О. В., Бабкіна В. М., Горбасенко П. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус"
до Яготинської міської ради Київської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7,
про визнання недійсним рішення та визнання укладеною додаткової угоди,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" (далі - ТОВ "Крокус") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням змін) до Яготинської міської ради Київської області (далі - Яготинська міська рада) про визнання незаконним і скасування пункту 1 рішення Яготинської міської ради від 10.05.2012 № 989-22-VІ (далі - рішення від 10.05.2012) "Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 03.07.2002 № 14 та внесення змін до нього" щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 03.07.2002 № 14 на один рік; визнання договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 (далі - договір від 17.06.2002), укладеного між Яготинською міською радою і ТОВ "Крокус", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради 03.07.2002 за № 14), поновленим із 18.06.2012 на той самий строк на тих самих умовах; визнання додаткової угоди від 18.06.2012 до договору від 17.06.2002 укладеною у редакції, запропонованій позивачем.
Позов обґрунтовано посиланням на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявністю у позивача права на поновлення спірного договору оренди землі на новий строк. Позивач зазначив, що продовжив користуватися спірною земельною ділянкою і Яготинська міська рада не заперечувала проти цього. ТОВ "Крокус" також вживало заходів із розробки документації із землеустрою, однак у зв'язку зі змінами у законодавстві її розроблено не було. Позивач також наголосив, що спірним рішенням рада внесла зміни до договору шляхом визначення строку його дії - один рік, чим, на його думку, порушила права та інтереси позивача, а також вимоги статей 24, 27, 30, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 525, 651 Цивільного кодексу України. Крім того, як зазначив позивач, на спірній земельній ділянці розташовано належне йому на праві власності нерухоме майно.
1.2. У відзиві на позов Яготинська міська рада просила відмовити у його задоволенні, наголошуючи, зокрема, що рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/4873/14, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ "Крокус" до Яготинської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення Яготинської міської ради від 28.08.2014 № 2783-5-V "Про припинення договору оренди землі від 17.06.2002, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради від 03.07.2002 за № 14", установлено факт припинення переважного права позивача на укладення договору на новий строк (поновлення договору оренди землі). Відповідач зазначає, що у період із 10.05.2012 до 17.07.2012 позивач не вчинив будь-яких дій, спрямованих на укладення та державну реєстрацію додаткової угоди про внесення змін до спірного договору оренди, та акцентував, що позивачеві за спірним договором було передано в оренду земельні ділянки загальною площею 242,89 га, з яких землі комерційного використання та зайняті господарськими будівлями і дворами - лише 79,05 га, а решту 163,84 га становлять рілля (112,19 га), сіножаті (1,91 га), пасовища (10,14 га), шляхи (4,40 га), ліси та лісо-вкриті площі (23,20 га), на яких немає нерухомості позивача, тому застосування у цьому випадку положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України щодо ріллі, сіножатей, пасовищ, шляхів та лісовкритих площ, наявних у складі орендованих земель, є неправомірним.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
2.2. Після нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у позові відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із відсутності обставин, з якими положення законодавства у цьому випадку пов'язують можливість поновлення спірного договору оренди землі на новий строк. Суд установив, що спірне рішення ради в оскарженій частині прийнято у межах компетенції та у спосіб, передбачений законодавством, не суперечить вимогам законодавства, прав і законних інтересів позивача не порушує. Місцевий господарський суд також установив, що Яготинською міською радою прийнято рішення від 28.08.2014 про припинення договору від 17.06.2002; зазначений договір припинено у зв'язку із закінченням строку його дії; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 68,6462 га, яка відповідає земельній ділянці № 3, орендованій позивачем за договором від 17.06.2002, на якій немає об'єктів нерухомості, належних позивачеві, а також земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 35,1956 га, сформована за рахунок земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 149,9886 га, що відповідає земельній ділянці № 2 (її частині, вільній від об'єктів нерухомого майна позивача), перебувають у користуванні ОСОБА_7 за договором оренди землі від 25.12.2014, укладеним між ним і Яготинською міською радою. Суд також зазначив, що оформлення орендного користування частиною спірної земельної ділянки (яка була об'єктом за договором від 17.06.2002) за ОСОБА_7 не перешкоджає позивачеві оформити за собою право на земельні ділянки, на яких розташовані належні йому об'єкти нерухомого майна, в порядку, передбаченому законодавством. Водночас суд врахував преюдиціальні факти, встановлені у справі № 911/4873/14.
2.3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 залишено без змін із тих же підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. ТОВ "Крокус", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить частково скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 і рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016, визнати договір оренди землі від 17.06.2002 поновленим із 18.02.2012 на той самий строк і на тих самих умовах, а додаткову угоду до цього договору - укладеною у редакції, запропонованій позивачем і викладеній у прохальній частині касаційної скарги.
Сервіси для юристів