Ухвала КГС ВП від 29.01.2018 року у справі №909/935/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/935/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) у справі № 909/935/15 Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Богородчанського районного споживчого товариства до Старунської сільської ради Івано-Франківської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємства споживчої кооперації "САМ"

про визнання права власності на торговий комплекс

ВСТАНОВИВ:

Богородчанське районне споживче товариство (далі - Позивач) звернулось з позовом до Старунської сільської ради (далі - Відповідач) про визнання за Позивачем права власності на торговий комплекс площею 1297,6 м2, розташований в с. Старуня Івано-Франківської області (далі - Торговий комплекс).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Богородчанським райвиконкомом було дозволено Позивачу здійснити будівництво вказаного торгового центру. Будівництво було завершено, однак частина будівлі не була здана в експлуатацію, і на даний час відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності Позивача на даний об'єкт нерухомості.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 позов задоволено. Визнано за Позивачем право власності на Торговий комплекс.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 скасовано, а справу №909/935/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Підприємство споживчої кооперації "САМ" (далі - Третя особа).

Рішення Господарського Івано-Франківської області від 23.05.2017 позов задоволено. Визнано за Позивачем право власності на Торговий комплекс.

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що Позивач є орендарем земельної ділянки загальною площею 1842 м2 в с. Старуня Івано-Франківської області, на якій ним зведено торговий комплекс загальною площею 1297,6 м2, однак відсутні документи, що спірне майно введено в експлуатацію. Відповідно до судової інженерно-технічної експертизи від 16.11.2015 ступінь готовності торгового центру становить 93% і оскільки Відповідач визнає позов, а також враховуючи положення статей 328, 392 ЦК України, позовні вимоги про визнання права власності на торговий комплекс в с. Старуня підлягають задоволенню.

Крім того, відносно прав Третьої особи на спірне майно суд дослідив, що Позивач, виступивши співзасновником Третьої особи, не приймав рішення про передачу незавершеного будівництва чи торгового комплексу в її статутний капітал чи будь-якого іншого розпорядчого рішення, згідно з яким майно було передане у власність Третьої особи, оскільки відсутнє розпорядження правління Позивача, а тому з акту приймання-передачі від 26.10.2006 не можливо встановити, що спірне майно передано в статутний капітал чи у власність. Станом на час розгляду справи Позивач вийшов зі складу Третьої особи на підставі постанови правління № 31 від 01.04.2011. Таким чином, на думку суду, Позивач є єдиним власником спірного майна.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 рішення Господарського Івано-Франківської області від 23.05.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України у системному зв'язку з нормами статей 177-179, 182 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації. Водночас, враховуючи положення статей 1, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 22.09.2004, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Однак, у справі, яка переглядається, Позивачем не надано доказів введення об'єктів нерухомого майна торгового комплексу в с. Старуня, загальною площею 1297,6 м2 в експлуатацію у встановленому порядку і набуття цим майном статусу об'єкта нерухомого майна як об'єкта цивільного права. Враховуючи вимоги частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, результати висновку судової інженерно-технічної експертизи від 16.11.2015, яким визначено ступінь готовності торгового центру лише на 93%, а також те, що оскільки визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами Цивільного кодексу України чи іншими нормативними актами не передбачено, то суд дійшов висновку про передчасність позову, а тому відмовив в його задоволенні.

Позивач подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області залишити в силі.

В касаційній скарзі Позивач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні з тих підстав, що судом апеляційної інстанції не враховано, що будівельно-технічною експертизою встановлено фактичну відповідність торгового центру Державним будівельним, архітектурним, санітарним, пожежним та економічним нормам і правилам; Третя особа не набула у власність незавершене будівництво торгового комплексу, а тому відсутні підстави вважати право Третьої особи порушеним, проте суд зазначене не врахував.

Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 у справі без змін.

Відзив Третьої особи мотивований тим, що суд апеляційної інстанції підставно надав оцінку висновкам, викладеним в інженерно-технічній експертизі від 16.11.2015, а також вірно застосував до даним правовідносин норми статті 331 Цивільного кодексу України; Позивач в касаційній скарзі помилково посилається на те, що у Третьої особи відсутнє право власності на торговий комплекс, оскільки питання права власності на спірний об'єкт за Третьою особою не було предметом даного спору та висновків апеляційного господарського суду; безпідставним є посилання на те, що Позивач вийшов зі складу Третьої особи, тоді як матеріали справи містять ряд витягів з ЄДРПОУ, з яких вбачається відсутність змін у складі засновників Третьої особи, а тому Позивач і досі є одним із засновників Третьої особи; суд апеляційної інстанції помилково в мотивувальній частині вказав, що не приймає до уваги доводи Третьої особи про те, що Позивач, виступивши співзасновником Третьої особи, приймав рішення про передачу незавершеного будівництва в статутний капітал Третьої особи, майно було передано у власність Третьої особи. Таких доводів в апеляційній скарзі не викладалось, а зазначалось про передачу незавершеного будівництва лише в статутний капітал Третьої особи, а не у власність, а тому зазначене з мотивувальної частини постанови апеляційного господарського суду слід виключити.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу Позивача, що у відповідності до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) не перешкоджає перегляду оскаржуваної постанови Львівського апеляційного господарського суду 07.08.2017 у справі №909/935/15 у касаційному порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Богородчанської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області "Про дозвіл на будівництво об'єктів соціально-культурного та виробничого призначення в населених пунктах району" № 64 від 14.03.1985 надано дозвіл позивачу на будівництво торгового центру в с. Старуня.