ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської міської ради
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 (суддя Назаренко Н. Г.)
і постанову Центральний апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Іванов О. Г., Березкіна О. В.)
у справі № 904/401/18
за позовом фізичної особи-підприємця Лях Олександра Володимировича
до Нікопольської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець Хвастунов Ігор Васильович
про скасування пункту 3 рішення Нікопольської міської ради від 31.08.2016 № 34-11/VII
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2018 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Лях Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі - Нікопольська міськрада) про скасування пункту 3 рішення Нікопольської міськради від 31.08.2016 № 34-11/VII "Про надання фізичній особі - підприємцю Ляху Олександру Володимировичу (1/2), фізичній особі - підприємцю Хвастунову Ігорю Васильовичу (1/2) в оренду земельної ділянки на вул. Електрометалургів, 224 за фактичним розміщенням нежитлових будівель спеціалізованого непродовольчого магазину" (далі - рішення від 31.08.2016).
2. Позовні вимоги з посиланнями на положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" обґрунтовано тим, що Нікопольська міськрада, встановивши у спірному рішенні позивачеві ставку орендної плати - 4 % від нормативної грошової оцінки землі, хоча при цьому для інших суб`єктів господарювання встановлено меншу ставку орендної плати за користування земельними ділянками з таким само цільовим призначенням, порушила права позивача як потенційного орендаря.
3. У відзиві на позов Нікопольська міськрада заперечила проти його задоволення, просила відмовити у позові, наголосила, що приймаючи рішення від 31.08.2016 в оскарженій частині, діяла в межах та у спосіб, передбачений законодавством.
Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Аргументуючи судові рішення, суди виходили із недоведеності порушення відповідачем вимог чинного законодавства та зазначили, що ставка орендної плати за землю визначена відповідачем у дозволених Податковим кодексом України межах.
6. Постановою Верховного Суду від 09.04.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 скасовано, справу № 904/401/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що, вдавшись до з`ясування дотримання органом місцевого самоврядування порядку формування орендної плати, визначеного Податковим кодексом України, суди попередніх інстанцій не розглянули спір, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову, зокрема щодо порушення (дотримання) Нікопольською міськрадою конкурентного законодавства під час встановлення ставки орендної плати позивачеві.
8. Також суд касаційної інстанції зазначив, що вирішення цього спору безпосередньо зачіпає права та інтереси ФОП Хвастунова І. В. як особи, для якої оспорюваним пунктом рішення від 31.08.2016 також установлено ставку орендної плати - 4 % від діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,4977 га на вул. Електрометалургів, 224 у м. Нікополі. Проте ФОП Хвастунова І. В. до участі у справі господарські суди не залучили, як і не урахували наведеного під час вирішення цього спору.
9. Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано пункт 3 рішення від 31.08.2016.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суди вказали на відсутність у відповідача єдиного підходу до визначення розміру орендної плати в межах, визначених Податковим кодексом України, за користування землею у м. Нікополі, що має наслідком допущення по відношенню до позивача дискримінації при встановленні останньому орендної плати у розмірі 4 % від діючої нормативної грошової оцінки землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Сервіси для юристів