ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 904/8186/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "НІКА - 97"
представник позивача - Переверзев І.В., Григоришен О.О.
відповідачі - (1) приватне підприємство "СВІТЛАНА-2000", (2) Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради
представник відповідача - 1 - Трунов О.В., Федоренко Р.В.
представник відповідача - 2 - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА - 97"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Чимбар Л.О. - головуючий, Антонік С.Г., Вечірко І.О. від 14 березня 2018 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКА - 97" (далі - позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЛАНА-2000" (далі - відповідач-1) та Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради (далі - відповідач-2) про визнання права власності на будівлю кафе площею 148,6 кв.м. по вул. Мурахтова, 2 у м. Кам"янське (далі - спірне майно) та скасування в реєстрі прав власності на нерухоме майно запису від 15.08.2005 про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за відповідачем-1.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно у 2000 році було внесено до статутного фонду позивача його засновником - ТОВ "Світлана-2000", що в силу статті 12 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про набуття позивачем права власності на це майно.
3. Проте відповідач, не визнаючи право власності позивача, у 2005 році незаконно зареєстрував право власності на спірне майно за собою, про що позивачу стало відомо під час здійснення провадження у справі № 904/4131/17. Зазначене є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом визнання правомірно набутого ще у 2000 році права власності на майно на підставі статті 392 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року позов задоволений повністю.
4.1. Визнано за позивачем право власності на будівлю кафе літ. А загальною площею 148,6 кв.м. по вул. Мурахтова, 2 у м. Кам"янське Дніпропетровської області; скасовано в реєстрі прав власності на нерухоме майно запис від 15.08.2005 про державну реєстрацію за ПП "Світлана-2000" права власності на вказане майно (реєстраційний номер 11724773).
5. Судом першої інстанції встановлено, що 13.03.2000 рішенням засновників відповідача передано в якості внеску в статутний фонд позивача будівлю кафе "Світязь" вартістю 38 000 грн. по вул. Мурахтова, 2 у м. Кам"янське. На виконання вказаного рішення спірне майно за актом приймання-передачі від 13.03.2000 передано на баланс позивача та прийнято останнім в експлуатацію.
6. Отже, позивач, отримавши спірне майно як внесок засновника до статутного фонду, фактично набув право власності на нього у 2000 році. Факт безперервного володіння позивачем спірним майном починаючи з 2000 року підтверджується судовими рішеннями у справі № 904/4131/17 між тими ж сторонами та документами фінансової звітності позивача (відомості обліку основних засобів, фінансові звіти, оборотно-сальдові відомості, договори оренди, договори з обслуговуючими організаціями).
7. У зв'язку з чим на момент реєстрації за відповідачем в 2005 році права власності на спірне майно воно вже знаходилось у статутному фонді позивача, а тому така реєстрації здійснена безпідставно та в порушення набутого у встановленому порядку права власності позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2018 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.
9. Суд апеляційної інстанції констатував, що судом першої інстанції не було встановлено жодних із передбачених законодавством підстав набуття позивачем права власності на спірне майно. Натомість апеляційним судом зазначено, що рішення відповідача про передачу спірного майна до статутного фонду позивача та акти приймання-передачі майна від 13.03.2000 не містять конкретних правових підстав передачі майна позивачу, тоді як положення чинної на той час редакції статті 13 Закону України "Про господарські товариства" передбачали можливість передачі у статутний фонд товариств також і права користування майном.
Сервіси для юристів