ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 909/561/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,
секретар судового засідання Овчарик В.М.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянувши касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 (суддя Калашник В.О.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (судді: Малех І.Б., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд"
до Івано-Франківської міської ради
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 174 від 02.08.2012,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" (далі - ТОВ "Альфабуд", орендар) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради (орендодавець) про визнання укладеною з відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі № 174 від 02.08.2012 в редакції позивача, посилаючись на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон України № 161-XIV).
Позовна заява обґрунтовується тим, що орендар після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватись земельною ділянкою, щомісячно та в повному обсязі сплачує орендну плату, відтак, за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом встановленого місячного строку має право на поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017, позов задоволено.
Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду мотивовані приписами статті 33 Закону України № 161-XIV, з урахуванням яких суди, встановивши обставини належного виконання орендарем умов договору оренди, повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк, продовження використання позивачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору, дійшли висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статті 33 Закону України № 161-XIV, наголошуючи на тому, що: 1) договір був укладений 02.08.2012 строком на три роки, отже на момент звернення (15.06.2016) орендаря з клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки, договір був припиненим відповідно до положень статті 31 Закону України № 161-XIV; 2) зміни до договору, зокрема щодо розміру орендної плати, можуть бути прийняті виключно на пленарному засіданні сесії міської ради; 3) не має жодних підстав вважати порушеним переважне права орендаря, оскільки міська рада не приймала рішення щодо передачі будь-кому іншому в оренду спірної земельної ділянки; 4) рішення Івано-Франківської міської ради про відмову у поновлені договору оренди є чинним і позивач у встановленому порядку його не оскаржував.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)
ТОВ "Альфабуд" у поданому відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін з тих мотивів, що: 1) позивачем дотримано строк, в межах якого він мав право використати своє переважне право на поновлення договору на новий строк; 2) в місячний строк після закінчення строку договору оренди та станом на день подачі позову відповідач не направляв орендарю повідомлення про відмову в поновленні цього договору, а прийняте відповідачем рішення від 19.08.2016 не є рішенням, яке орендодавець зобов'язаний ухвалити в порядку норм пункту 5 статті 33 Закону України № 161-XIV; 3) твердження відповідача про зміни відсоткового розміру орендної плати за земельну ділянку спростовуються відсутність письмового повідомлення орендодавця про необхідність внесення змін до договору.
Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 02.08.2012 між ТОВ "Альфабуд" (орендар) та Івано-Франківською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі № 174.
Відповідно до умов цього договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва торгівельного центру із закладом громадського харчування та офісними приміщеннями.
Договір укладено строком на 3 (три) роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору оренди).
Сервіси для юристів