ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 914/385/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта банк"
представник позивача - Іванов А. О., адвокат
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Танк Транс"
представник відповідача - Кулак І. О., адвокат
третя особа-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
представник третьої особи-1 - Гуленко Ю. М., адвокат
третя особа-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар"
представник третьої особи-2 - Дашо А. Ю., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2018 (суддя Матвіїв Р. І.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 (головуючий суддя Кордюк Г. Т., судді Плотніцький Б. Д., Хабіб М. І.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" від 24.02.2015 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 01.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" (далі - Позивач, Банк) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (далі - Відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа-1, Фонд) з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви Відповідача від 24.02.2015 про: часткове припинення зобов'язань щодо сплати Відповідачем на користь Позивача суми заборгованості за процентами за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 (далі - Договір кредитної лінії) у розмірі 289 643,18 грн; припинення зобов'язань щодо сплати Позивачем на користь Відповідача заборгованості за Договором банківського рахунку № 01/25469-16690 від 01.04.2013 (далі - Договір банківського рахунка-1), укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (далі - Третя особа-2), на суму 253 656,76 грн, та за Договором банківського рахунку № 13/25469-6975 від 20.01.2011 (далі - Договір банківського рахунка-2), укладеного між Позивачем та Третьою особою-2, на суму 35 986,42 грн.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що заява Відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 24.02.2015 не відповідає вимогам статей 202, 599, 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) частини третьої статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та суперечить чинному законодавству України, оскільки укладення 23.02.2015 Договору відступлення права вимоги між Відповідачем та Третьою особою-2 (далі - Договір відступлення) не призвело до виникнення грошового зобов'язання Банку перед Відповідачем на суму коштів, розміщених на рахунку, адже статус власника рахунку зберігається за Третьою особою-2, що виключає зустрічність зарахування, тобто суперечить вимогам статті 601 ЦК України. Також зважаючи на відсутність розпоряджень клієнта на відповідну грошову суму за Договорами банківського рахунку, строк виконання за цими Договорами для Банку не настав станом на час вчинення оспорюваного правочину про зарахування зустрічних вимог. Крім того цей правочин було вчинено в період дії постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до категорії проблемних", яка була обов'язковою до виконання. На виконання статті 517 ЦК України Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження переходу права вимоги за Договорами банківського рахунку, зокрема Договір про відступлення права вимоги, тому Банк мав право не виконувати свого обов'язку новому кредитору, а зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, і, відповідно, можливість зарахування на підставі статті 601 ЦК України відсутні.
2. Короткий зміст рішень судів
2.1. 27.06.2018 рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що на час виставлення платіжних доручень до оплати - 23.02.2015 Третя особа-2 відповідно до Договорів банківського рахунку була стороною цих Договорів і її платіжні доручення на перерахування грошових коштів Банк повинен був виконати, тому грошові вимоги до Банку на суму 289 643,18 грн. станом на 24.02.2018 - на час звернення із заявою про зарахування - були такими, строк виконання яких настав.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
4.1. 07.02.2019 Відповідач та Третя особа-2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, прийняті у справі судові рішення залишити без змін.
4.2. 12.02.2019 Фонд подав пояснення щодо касаційної скарги, в яких просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
Сервіси для юристів