Ухвала КГС ВП від 22.04.2019 року у справі №916/2733/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2733/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Господарського суду Одеської області

у складі судді Смелянець Г.Є.

від 10.12.2018

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мишкіної М.А., Будішевської Л.О., Таран С.В.

від 27.02.2019

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11 ) ОСОБА_11 , 12 ) ОСОБА_12 , 13) ОСОБА_13 , 14) ОСОБА_14 , 15) ОСОБА_15 , 16 ) ОСОБА_16 , 17) ОСОБА_17 , 18) ОСОБА_18 , 19 ) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк",

про стягнення 18 980 573 177,53 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про стягнення солідарно з відповідачів 18 980 573 177,53 грн шкоди, заподіяної Публічному акціонерному товариству "Імексбанк" (далі по тексту - Банк) та його кредиторам діями вказаних осіб, які є пов`язаними з Банком, під час вирішення питання щодо реалізації кредитної політики за 76 кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, як пов`язані з Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" особи (керівники банку, члени комітетів правління банку, особи, які мають істотну участь у банку), допустили вчинення банком протягом 2013 - 2014 років кредитування за 76-ти кредитними договорами, які є збитковими та направлені на виведення коштів банку і задоволення потреб групи компаній, пов`язаних з керівниками та власниками істотної участі Банку, що призвело до втрати Банком ліквідності, неможливості виконання зобов`язань перед вкладниками, визнання Банку неплатоспроможним та завдання Банку, вкладникам та іншим його кредиторам шкоди на загальну суму по всім 76-ти кредитним договорам в розмірі 18 980 573 177, 53 грн. У зв`язку з цим відповідачі відповідно до вимог частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" мають понести відповідальність за завдану шкоду у вигляді її відшкодування у зазначеному розмірі.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 10.12.2018 повернув позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", на підставі пунктів 1 та 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позовна заява у цій справі підписана особою, яка не має право її підписувати, та позивач порушив правила об`єднання позовних вимог.

Місцевий господарський суд з посиланням на частини 1 та 2 статті 14, частину 1 статті 35, пункти 1, 2, 4, 5 статті 37, частину 3 статті 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правову позицію, яка міститься у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/2024/17, виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на період делегування повноважень уповноваженій особі Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" не може бути позивачем у справі. Крім того, за висновком суду позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявив до стягнення збитки, спричинені Банку діями пов`язаних з Банком осіб окремо по кожному із 76 кредитних договорів, по кожному із яких пов`язані з Банком особи приймали окремі рішення, які оформлені відповідними протоколами засідань наглядової ради Банку та рішеннями кредитного комітету, сумісний розгляд заявлених позивачем позовних вимог по всім 76 кредитним договорам ускладнить розгляд та вирішення справи..

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.02.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2018 залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та визнав помилковим висновок суду щодо підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, - представником Фонду за довіреністю, оскільки дійшов висновку про те, що позовні вимоги у цій справі були заявлені Фондом на підставі частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка передбачає можливість реалізації досудового порядку врегулювання спору альтернативно: або Уповноваженою особою Фонду, або самим Фондом, а правом на звернення до суду з вимогами до пов`язаної з Банком особи з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку, наділений виключно сам Фонд (у разі невиконання заявленої в досудовому порядку вимоги пов`язаною особою).

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, які ґрунтуються на різних кредитних договорах, та додатково зазначив, що заявлені вимоги мали бути пред`явлені індивідуально до кожного з відповідачів окремо. Суд апеляційної інстанції на підставі аналізу норм, закріплених в частині 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статтях 52, 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 1166, 1190 Цивільного кодексу України дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню не загальне законодавство, а спеціальне, яке не передбачає солідарного стягнення заподіяної шкоди з пов`язаних осіб банку, а передбачає індивідуальну відповідальність кожної окремої пов`язаної особи банку. За висновком суду, предмет і суб`єктний склад спору за позовною заявою Фонду, поданою в порядку статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має узгоджуватись із попередньо вжитими заходами досудового врегулювання спору згідно із частиною 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вжиття яких є обов`язковим, а вимоги в позовній заяві можуть об`єднуватись з урахуванням норм згаданих спеціальних законів. Крім того, суд дійшов висновку про те, що положення частини 11 статті 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка передбачає солідарну відповідальність керівників банку, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується виключно керівників банку і не визначає відповідальності пов`язаних з банком осіб, яка визначена в іншій нормі зазначеного Закону - частині 6 статті 58 Закону, для подання позову за якою необхідна наявність визначених в цій нормі підстав, які в даному випадку позивачем не наведені.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019, а справу передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.