ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 8/21
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Пількова К. М., Селіваненка В. П., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
прокуратури - Кривоклуб Т. В., Коркішко В. М.,
позивачів - Субота О. В., Рудник Ю. М.,
відповідача -Перчак С. В.
розглянувши касаційні скарги Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 (судді: Куксов В. В., Гончаров С. А., Станік С. Р.) і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 (судді: Ващенко Т. М., Мельник В. І., Шкурдова Л. М.) у справі № 8/21
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд"
про визнання недійсним договору міни нерухомого військового майна на житло для військовослужбовців і членів їх сімей, зобов'язання сторін повернути усе одержане на виконання цього договору,
В С Т А Н О В И Л А:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2006 року Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик Інвестбуд" (далі - ТОВ "Хрещатик Інвестбуд") про визнання недійсним договору міни нерухомого військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей, укладеного 26.11.2004 між Міністерством оборони України і ТОВ "Хрещатик Інвестбуд" (далі - договір від 26.11.2004), та зобов'язання сторін повернути все одержане за цим договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний договір укладено із порушенням вимог Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", статті 293 Господарського кодексу України, статей 715, 203 Цивільного кодексу України, Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 (далі - Положення), оскільки Міністерство оборони України здійснило відчуження військового майна з перевищенням повноважень, визначених законом, за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
1.2. ТОВ "Хрещатик Інвестбуд" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у задоволенні позову, наголошуючи, що відчуження нежитлової будівлі Міністерством оборони України за оспорюваним договором міни здійснено із дотриманням вимог закону, відповідно до чинного Положення і за встановленою процедурою; цей договір повністю виконано сторонами; відповідачі під час укладення договору від 26.11.2004 були переконані, що діяли правомірно.
1.3. Верховна Рада України у поясненнях у справі повністю підтримала позовні вимоги, зазначила про невідповідність оспорюваного договору вимогам закону до нього; перевищення Міністерством оборони України своїх повноважень під час укладення цього договору, оскільки рішення щодо відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України, якого він у цьому випадку не приймав.
1.4. Генеральна прокуратура України у поясненнях у справі наголосила, що під час укладення спірного договору Міністерством оборони України і ТОВ "Хрещатик Інвестбуд" не було додержано вимог, установлених частиною 1 статті 203, статтею 715 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", частиною 4 статті 293 Господарського кодексу України, пунктами 5, 6, 14 Положення, у зв'язку з чим, на думку прокурора, договір від 26.11.2004 підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених статтею 215 Цивільного кодексу України.
1.5. Як убачається із матеріалів справи, згідно з ухвалами місцевого господарського суду провадження у цій справі неодноразово зупинялося та було поновлено, оскільки обставини, які викликали необхідність його зупинення, відпали.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018, у позові відмовлено повністю.
2.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору міни нерухомого військового майна шляхом його передачі відповідачеві в обмін на житло для військовослужбовців, виходячи із того, що оспорюваний договір було укладено сторонами із дотриманням порядку, встановленого пунктом 14 Положення і наказом Міністра оборони України від 01.06.2004 № 194 "Про вдосконалення порядку обміну військового майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з яким передбачено здійснення такого відчуження на підставі рішення Міністерства оборони України у формі розпорядження без додаткового рішення саме Кабінету Міністрів України, такий порядок був чинним на час укладення сторонами оспорюваного договору міни.
Суди зазначили, що Положення прийнято Кабінетом Міністрів України на виконання статті 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", невідповідність пункту 14 цього Положення вимогам статті 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" було установлено Верховним Судом України лише у 2006 році, а зазначений пункт 14 Положення виключено 01.03.2007 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 314.
Попередні судові інстанції під час вирішення цього спору відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" також застосували положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 1 Першого протоколу до Конвенції, та практику Європейського суду з прав людини щодо дотримання принципів "належного урядування", правової визначеності, захисту власності.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.