ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 920/180/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Кушніра І.В., Случа О.В.
секретар судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Дудченко В.В.,
відповідача - Танчика О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 (судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І., Зубець Л.П.)
та рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2019 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
про стягнення 4 592 185,65 грн заборгованості
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про визнання недійсним пункту 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про стягнення 3 860 669,70 грн основного боргу за надані в період листопада 2017 року, грудня 2017 року, січня - квітня 2018 року, листопада 2018 року та грудня 2018 року за договором на транспортування природного газу магістральними газопроводами №SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, але неоплачені послуги, 465 403,33 грн - пені, 79 878,97 грн - 3 % річних та 186 233,65 грн - інфляційних втрат.
1.2. Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" подало до суду зустрічний позов про визнання недійсним пункту 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, згідно з яким пеня нараховується газотранспортним підприємством протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення газотранспортним підприємством претензій та/або звернення газотранспортного підприємства з позовом до суду, як такого, що змінює порядок обчислення позовної давності, що суперечить положенням частини другої статті 260 Цивільного кодексу України, згідно з якою порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №920/180/19, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 1 327 836,25 грн заборгованості за послуги з транспортування природного газу, надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року, 245 862,25 грн пені, 152 466,08 грн інфляційного збільшення суми боргу, 79 878,97 грн 3 % річних. Провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 2 532 833,45 грн заборгованості за послуги з транспортування природного газу, надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року закрито. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з транспортування природного газу у встановлений договором строк.
Поряд з цим, при розгляді первісного позову суд першої інстанції не прийняв до уваги подану відповідачем за первісним позовом заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, яка обґрунтована положеннями частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України, зазначивши про те, що договір за своєю правовою природою не містить ознак договору перевезення вантажів, а є договором про надання послуг.
2.3. Щодо зустрічного позову, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з його обґрунтованості, оскільки умова про зміну початку перебігу строку нарахування пені, узгоджена сторонами у пункті 7.4 договору, суперечить частині шостій статті 232 Господарського кодексу України, проте, ураховуючи подану відповідачем заяву про застосування позовної давності та приписи частин третьої та четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, відмовив у його задоволенні.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та позиція інших учасників
Сервіси для юристів