ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 915/1601/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Пилипчука Володимира Дмитровича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2022 (суддя Смородінова О. Г.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 (головуючий -Разюк Г. П., судді Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Пилипчука Володимира Дмитровича
до Миколаївської міської ради
про визнання додаткової угоди укладеною.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2021 року фізична особа-підприємець Пилипчук Володимир Дмитрович (далі - ФОП Пилипчук В. Д., Підприємець, Орендар, позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - Миколаївська міськрада, Міськрада, Орендодавець, відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 20.11.2014 за № 10762 (далі - договір оренди від 20.11.2014, договір № 10762), на той самий строк (3 роки - до 18.02.2024) і на тих самих умовах у редакції проекту, запропонованого позивачем, з посиланням на положення статей 526, 629, 764, 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 12, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частин 1- 6, 8 статті 33 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" в редакції, чинній до 15.07.2020 (далі - Закон України № 161-XIV).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що позивач дотримався встановленого статтею 33 Закону України № 161-XIV порядку поновлення договору оренди, звернувшись до Міськради 21.08.2017, тобто до закінчення строку дії договору оренди від 20.11.2014, з метою реалізації переважного права на його поновлення з відповідною заявою та проектом додаткової угоди, однак з її укладенням відповідач зволікає та не приймає рішення як про продовження строку вказаного договору, так і про відмову в його продовженні. При цьому Підприємець продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору № 10762, належним чином виконує обов`язки зі сплати орендної плати.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 526, 629 ЦК України, частин 1- 6 статті 33 Закону України № 161-XIV, статей 73, 74, 76- 78, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що Орендар звернувся до Міськради із заявою про поновлення договору оренди від 20.11.2014 лише 21.08.2017, тобто з порушенням шестимісячного строку (не пізніше 18.08.2017), встановленого пунктами 3.1, 12.6 зазначеного договору, не долучивши до цієї заяви проекту додаткової угоди, внаслідок чого втратив переважне право на поновлення договору № 10762, що з урахуванням висновку щодо застосування норм частин 1- 6 статті 33 цього Закону в подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18 та від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, свідчить про відсутність передбачених законом підстав для поновлення зазначеного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах. Зокрема, в зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду відступила від викладеного у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 висновку про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України № 161-XIV.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові додатково зазначив, що в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду, не відступивши від своїх висновків щодо порядку поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV, викладених у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.
При цьому апеляційний суд відхилив бездоказові доводи позивача про нібито своєчасність його звернення до відповідача із заявою 21.08.2017 (у понеділок) з тих причин, що останній день звернення припадав на вихідний день, оскільки насправді останній день для звернення - 18.08.2017 припадав на п`ятницю, а не на вихідний день.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ФОП Пилипчук В. Д. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, наголошуючи на тому, що суди не врахували: 1) висновку щодо застосування положень частин 1- 6 статті 33 Закону України № 161-XIV, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19; 2) висновку щодо застосування норми частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV (щодо необов`язковості повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/43/18, від 23.01.2019 у справі № 911/1136/17, від 30.01.2019 у справі № 905/1877/17, від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17, від 05.06.2019 у справі № 904/3392/18 та в справі № 915/1004/18, від 15.06.2019 у справі № 910/8798/18, від 19.06.2019 у справі № 925/803/18; 3) висновку про непов`язаність одна з одною відмінних підстав поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених частинами 1- 5 і частиною 6 статті 33 Закону України № 161-XIV, викладеного в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справах № 6-219цс14 і № 6-10цс15, від 18.03.2015 у справах № 6-3цс15 і № 6-4цс15, від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16.
Зокрема, скаржник вважає, що він не порушив строків звернення із заявою про продовження строку оренди землі, так як звернувся завчасно, а саме більш ніж за 6 місяців, що підтверджує його намір в подальшому використовувати та сплачувати орендну плату за користування землею.
Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи
7. Миколаївська міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.
Сервіси для юристів