ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
22 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/9111/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» ),
представник позивача - Лясковський В.В.,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» (далі - ТОВ «Столичний комфорт»),
відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні,
розглянув заяву ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ТОВ «Столичний комфорт»
про стягнення 382 734, 29 грн. та
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача суму основного боргу у розмірі 243 261 грн 83 коп., пеню у розмірі 28 418 грн 19 коп., штраф за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати у розмірі 13 896 грн 04 коп., 3% річних у розмірі 11 559 грн 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 46 541 грн 16 коп. та судовий збір у розмірі 5 155 грн 14 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 скасовано; у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі № 910/9111/17 залишено в силі.
26.02.2018 ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулася до Касаційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про винесення додаткового рішення призначено до розгляду на 22.03.20 18.
22.03.2018 до Верховного Суду від ТОВ «Столичний комфорт» надійшов відзив на зазначену вище заяву, в якому наведено прохання відмовити у задоволенні заяви позивача у зв'язку з ненаданням ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.
22.03.2018 до Верховного Суду від ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2018 № 7 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2018 № 26/18/16-18, а також оригіналу платіжного доручення від 22.03.2018 № 950 про оплату послуг.
Розглянувши доводи заяви та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню із таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України (у редакції з 15.12.2017) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України (у редакції з 15.12.2017) визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень статті 126 ГПК України (у редакції з 15.12.2017) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України (у редакції з 15.12.2017) передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Сервіси для юристів