ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 912/1269/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В., судді Дармін М.О., Іванов О.Г.) та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Вавренюк Л.С, судді Бестаченко О.Л., Тимошевська В.В.)
за скаргою Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області на дії Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Контакт-ЛТД"
до Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Олександрійська міська рада Кіровоградської області
про стягнення 9 248,38 грн.,
та за зустрічним позовом Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Контакт-ЛТД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Житлогосп"
про зобов'язання повернути майно,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (далі - стягувач) звернулося до суду зі скаргою на дії Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - ДВС), згідно якої просило визнати незаконною та скасувати постанову ДВС про закінчення виконавчого провадження від 17.06.2016 № 51269865 та зобов'язати ДВС відновити зазначене виконавче провадження. Одночасно стягувачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в порядку ст.1212 Господарського процесуального кодексу України, у редакції чинній до 15.12.2017.
Скарга мотивована тим, що спірна постанова ДВС є незаконною, оскільки посадова особа ДВС безпідставно вирішила, що рішення суду неможливо виконати без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Контакт-ЛТД" (далі - боржник) і замість винесення постанови про призначення експерта або спеціаліста для організації виконання рішення суду, ДВС прийняла спірну постанову, чим порушила права стягувача.
Оскарженою у касаційному порядку ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, відмовлено у задоволенні клопотання стягувача про поновлення пропущеного строку на оскарження спірної постанови, а скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі стягувач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким відновити строк на оскарження спірної постанови та задовольнити скаргу, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги стягувач посилався на те, що оскаржувані судові рішення порушують приписи чинного законодавства щодо обов'язковості виконання рішення суду і роблять неможливим його виконання.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи стягувачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку виходив з того, що отримавши спірну постанову стягувач був обізнаний про ймовірне порушення своїх прав та можливість її оскарження, однак правом на оскарження у визначений процесуальним законом строк не скористався, а зі скаргою на дії ДВС звернувся до суду більше ніж через рік, не надавши жодних доказів наявності поважних причин пропуску процесуального строку, а припущення стягувача про те, що повернення майна буде здійснене у кримінальному провадженні, не ґрунтується на законі, відтак відсутні поважні причини для відновлення пропущеного стягувачем процесуального строку.
Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні виходячи із наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що справа розглядалася судами неодноразово, останнім рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, зобов'язано боржника повернути стягувачу шляхом звільнення об'єкт оренди відповідно до договору оренди від 22.12.2006 № 86 каналів зв'язку у будинках, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Олександрії за актом приймання-передачі, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
04.04.2016 Господарським судом Кіровоградської області на виконання вказаного рішення суду було видано наказ.
За наслідками відкритого виконавчого провадження, 17.06.2016 ДВС прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 51269865 з примусового виконання наказу від 04.04.2016 №912/1269/13 та одночасно виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.09.2016, постанови про накладення штрафу від 09.06.2016 та від 13.06.2016, постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 16.06.2016.
Сервіси для юристів