Ухвала КГС ВП від 26.02.2018 року у справі №905/1198/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/1198/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Балацької О.А.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК",

представник позивача - Моргун А.О. адвокат (довіреність від 15.01.2018 № 112, свідоцтво від 06.10.2017 № 3469),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс",

представник відповідача - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (головуючий Стойка О.В, судді: Зубченко І.В. і Радіонова О.О.)

у справі № 905/1198/17

за позовом публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" (далі - Позивач),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" (далі - Відповідач),

про стягнення 2 133 302,34 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 2 133 302,34 грн., з яких 1 125 891,70 грн. основний борг, 89 577,79 грн. 3% річних, 917 832,74 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання Відповідачем умов договору поставки від 02.07.2012 № 27-06 (далі - Договір поставки) в частині розрахунків за поставлений товар, що підтверджується накладною від 02.12.2013 № 115, довіреністю від 02.12.2013 № 310, листом від 02.12.2013 №182/1, претензією від 14.08.2015 № 3805/05 та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2014 по 30.09.2014.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2017 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 1 125 891,70 грн., 3% річних у розмірі 89 577,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 917 832,74 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:

- на порушення умов Договору поставки та вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) Відповідач поставлену продукцію не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась перед Позивачем заборгованість у розмірі 1 125 891,70 грн.;

- існування основного боргу свідчить про правомірність нарахування 3% річних у розмірі 89 577,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 917 832,74 грн. відповідно до приписів статті 625 ЦК України;

- підписавши акт звірки взаєморозрахунків, Відповідач фактично визнав наявність у нього перед Позивачем боргу з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим перебіг позовної давності по заборгованості Відповідача перед Позивачем почався заново, а, отже, звернення позивача 26.05.2017 до суду з позовом про стягнення суми основного боргу за Договором поставки відбулося в межах позовної даності.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017 оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: