ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4427/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант"
представник позивача - Рогачова А. К.
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"
представник відповідача - Герасименко М. В.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 (суддя Чебикіна С. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 (головуючий суддя Власов Ю. Л., судді Калатай Н. Ф., Буравльов С. І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант" до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про розірвання договору,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 05.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант" (далі - Позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - Відповідач, Банк) з позовом про розірвання з 17.11.2016 договору поруки № 4Б12132И/П, укладеного 08.11.2016 між Позивачем та Відповідачем (далі - Договір поруки).
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач виконав зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскарт" перед Відповідачем за кредитними договорами № 4Б12132И від 10.05.2012, № 4Б13247И від 17.04.2013, № 4Б13520И від 23.08.2013, № 4Б14162И від 17.02.2014, № 4Б15064И від 20.02.2015 з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, отже до Позивача перейшли всі права кредитора за цими кредитними договорами. Однак станом на час звернення до суду Відповідач, порушуючи пункти 8 та 10 Договору поруки, не передав Позивачу документи, що підтверджують обов'язки боржника, що у свою чергу не дало змоги Позивачу використовувати ці права у якості можливого забезпечення своїх зобов'язань та призвело до суттєвого погіршення його майнового стану.
2. Короткий зміст рішень судів
2.1. 11.07.2018 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018, в позові відмовлено повністю.
2.2. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що саме виконання Позивачем свого обов'язку перед Відповідачем є тим юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення цивільних прав та обов'язків між Позивачем як новим кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскарт", при цьому виникнення цих цивільних прав та обов'язків не обумовлено настанням такої обставини як вручення Позивачу документів, тому відсутні підстави вважати, що невиконання Відповідачем обов'язку передати ці документи є істотним порушенням договору, внаслідок якого Позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні Договору поруки. А також зазначено, що судам не надано доказів, на підтвердження того, що непередача Відповідачем цих документів перешкоджає Позивачу у стягненні сплачених коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскарт".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
4.1. Відзиви на касаційну скаргу у встановлений строк не надійшли.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
5.1. Суди не врахували положень Договору поруки щодо обов'язку Банку у випадку виконання поручителем обов'язку боржника передати поручителю належним чином засвідчені документи, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами відповідно до частин першої, другої статті 556 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
5.2. Суди не повно з'ясували обставини, які мають значення для справи та не врахували положення пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України, чим порушили статтю 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також позбавили Позивача процесуальних прав, передбачених частиною першою статті 2, частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5.3. В порушення статті 263 ГПК України суди попередніх інстанцій не дослідили повно та всебічно обставини справи, не з'ясували характеру спірних правовідносин, не врахувавши, що кошти у розмірі 400 722 416, 06 грн. сплачувались Позивачем за виконання зобов'язань за кредитними договорами № 4Б12132И від 10.05.2012, № 4Б13247И від 17.04.2013, № 4Б13520И від 23.08.2013, № 4Б14162И від 17.02.2014, № 4Б15064И від 20.02.2015, а не за кредитним договором № 4Л16111Г від 08.11.2016, як вказано в судовому рішенні.
5.4. Враховуючи, що Договір поруки не було визнано недійсним в судовому порядку, умовами цього договору та положеннями частини першої статті 517, частин першої - другої статті 556 ЦК України передбачено обов'язок вручення/передачі документів, які підтверджують обов'язок боржника, і цей обов'язок є імперативним, відмова від виконання його тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України.
5.5. Невиконання Відповідачем зазначеного обов'язку є істотним порушенням умов Договору поруки, оскільки позбавляє Позивача значною мірою того, на що він розраховував при його укладенні, а саме вимагати від третьої особи повернення (сплати) коштів, сплачених Позивачем за Договором поруки, що свідчить про наявність підстав для розірвання цього договору відповідно до частини другої статті 651 ЦК України.
Сервіси для юристів