ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/1163/17
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого,
суддів: Берднік І. С., Дроботової Т. Б., Краснова Є. В., Кушніра І. В., Мачульського Г. М., Міщенка І. С., Пількова К. М., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Овчарик В. М.,
за участю представників:
позивача - Ларченка І. О. (голова);
відповідача - не з'явилися;
розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Лучисте-2А"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 (судді: Іванов О. Г. (головуючий), Дармін М. О., Антонік С. Г.) у справі
за позовом Фермерського господарства "Лучисте-2А"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання договору оренди землі від 27.04.2007 № 27 поновленим і визнання укладеною додаткової угоди від 21.09.2016 до договору оренди землі від 27.04.2007 № 27.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2017 року Фермерське господарство "Лучисте-2А" (далі - ФГ "Лучисте-2А") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди землі від 27.04.2007 № 27 (далі - договір оренди) поновленим на 49 років на тих самих умовах, які були передбачені договором, і визнання укладеною додаткової угоди від 21.09.2016 до договору оренди про його поновлення на 49 років.
2. Позовні вимоги обґрунтовано положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" із зазначенням, що після закінчення строку дії договору оренди орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою і належним чином виконував свої обов'язки за договором; орендодавець у місячний строк не повідомив орендареві про відмову у поновленні договору оренди на новий строк шляхом прийняття відповідного рішення, тому договір автоматично продовжено на 49 років на тих самих умовах.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.11.2017 (суддя Азізбекян Т. А.) позов задоволено частково: визнано поновленим на 10 років договір оренди; визнано укладеною додаткову угоду до договору про поновлення договору на тих самих умовах, які передбачено договором оренди, у редакції суду (строком на 10 років); в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду аргументовано тим, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючи свої обов'язки, заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення строку дії договору згідно з положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не надходило, тому цей договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 10 років - до 01.01.2027, що як наслідок зумовлює виникнення у відповідача обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зазначив, що позивач не взяв до уваги умови частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема про поновлення договору на той самий строк і на тих же умовах, тому укладення додаткової угоди до договору оренди стосовно оренди землі на 49 років є неможливим з огляду на строк дії договору оренди - 10 років. Крім того, позивач безпідставно включив до редакції додаткової угоди положення про набрання нею чинності із дати державної реєстрації, оскільки це суперечить суті спору і прийнятому рішенню; у цьому випадку додаткова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2017 скасовано, у задоволені позову відмовлено.
6. Постанову обґрунтовано тим, що позивач не довів порушення його права на поновлення договору оренди на новий строк на підставі саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" станом на час подання позовної заяви; поновлення договору оренди на тих самих умовах суперечить положенням пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України; господарський суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі ФГ "Лучисте-2А" просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі", та наголошує, що:
Сервіси для юристів