ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 48/340
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фонду "Susanne Kempf Stiftung"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий Ю.Б. Михальська, судді Т.І. Разіна, А.І. Тищенко) від 24.10.2018
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
та Міністерства охорони здоров'я України
до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
та Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота"
та Благодійної організації "Центр реабілітації соціальнонезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег"
про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна.
Короткий зміст позовних вимог
1. 03.08.2011 Заступник прокурора міста Києва (далі - Прокурор) подав в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Позивач 1) та Міністерства охорони здоров'я України (далі - Позивач 2) позовну заяву про визнання недійсним з моменту укладення договору № 8000109/2002-24 купівлі-продажу будівель другого відділення дочірнього підприємства "Санаторій ім. Першого травня" на вул. Гамарника, 40 у місті Києві загальною площею 2 732,2 кв. м та вартістю 1 915 200 грн 00 коп. (далі - Нерухоме майно), укладеного 30.08.2002 (далі - Договір) між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" та Всеукраїнським громадським благодійним фондом "Батьківська турбота" (далі - Відповідач 2) і Благодійною організацією "Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег" (далі - Відповідач 3); витребування у власність держави в особі Позивача 1 з незаконного володіння Відповідача 2 Нерухомого майна (за переліком згідно з актом приймання-передачі від 04.09.2002 за Договором).
2. Позовна заява мотивована відчуженням Нерухомого майна за Договором з порушенням норм чинного законодавства та незаконністю Договору з огляду на те, що Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", далі -Відповідач 1) не мало права розпоряджатись Нерухомим майном та відчужувати його за Договором без згоди на це Позивача 1, оскільки Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" не є власником цього майна, так як основні і оборотні фонди (у складі якого до відчуження за спірним Договором було і Нерухоме майно), що увійшли до статутного фонду Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" при його створенні, які є вкладом Федерації професійних спілок України і вартість яких становить 751 234 350 грн. 00 коп., що становить 92,92 % розміру статутного фонду, є державною власністю, а основні і оборотні фонди передано лише у відання, а не у власність профспілковим організаціям та під час передачі як вклад до статутного фонду це майно державної форми власності не змінювало. Підставою для представництва інтересів держави Прокурором у цій справі є захист права державної власності, оскільки в результаті укладення оспорюваної угоди відбулось незаконне відчуження державного майна.
3. 17.08.2011 Прокурор подав заяву про зміну позовних вимог, в якій доповнив позовні вимоги вимогами про визнання права власності держави в особі Позивача 1 на Нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. 19.09.2011 Господарський суд міста Києва вирішив позов Прокурора задовольнити повністю: витребувати у власність держави в особі Позивача 1 Нерухоме майно, що розташоване за адресою: Україна, Київ, Пуща-Водиця, вул. Гамарника, 40 на земельній ділянці площею 3,8741 га, визнати недійсним Договір та визнати право власності держави Україна в особі Позивача 1 на Нерухоме майно, що розташоване за адресою: Україна, Київ, Пуща-Водиця, вул. Гамарника, 40 на земельній ділянці площею 3,8741 га.
5. Рішення мотивоване тим, що Нерухоме майно є державним майном, вибуло з володіння держави без її волі, оскільки відсутній правочин, за яким власник чи особа, якій власник делегував право розпорядження Нерухомим майном, передав це майно у власність продавця за Договором - Відповідача 1, а тому укладення оспорюваного правочину - Договору з відчуження Нерухомого майна відбулось без згоди держави в особі Позивача 1 та порушує охоронювані законом інтереси держави в особі Позивача 1. Встановлюючи обставини щодо державної форми власності Нерухомого майна, суд виходив з того, що на момент передачі Нерухомого майна до сфери управління Міністерства охорони здоров'я УРСР та в безоплатне відання Української республіканської ради профспілок законодавство (Конституція УРСР 1937 року) не передбачало існування такої форми власності як право власності профспілок, яке з'явилось у 1964 році, а після 1964 року власник (держава) не вчиняла дій, спрямованих на передачу Нерухомого майна, та встановлюючи нову форму власності - власність профспілок, чинне на той час законодавство не містило норм щодо автоматичного набуття профспілками у власність раніше одержаного у безоплатне відання державного майна. Відсутність запису в реєстрі державного майна щодо обліку в цьому реєстрі Нерухомого майна не має наслідком припинення права державної власності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Фонд "Susanne Kempf Stiftung" з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 Фонду "Susanne Kempf Stiftung" відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
8. Апеляційний суд, пославшись на ліквідацію Київського апеляційного господарського суду та припинення здійснення правосуддя цим судом, та утворення Північного апеляційного господарського суду, який забезпечує здійснення правосуддя в апеляційному окрузі, та передачу справи № 48/340 до Північного апеляційного господарського суду, дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонд "Susanne Kempf Stiftung", оскільки скаржником не доведено, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки, так як відсутній очевидний та безумовний зв'язок між доводами в апеляційній скарзі про наявність його порушеного права та викладеними в оскаржуваному рішенні висновками. Також суд виходив з того, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах оскаржуваного судового рішення першої інстанції не вирішувався спір у правовідносинах, учасником яких є скаржник, це рішення не містить жодних суджень про права та інтереси цієї особи. Апеляційний суд не прийняв до уваги посилання скаржника на те, що згідно з Протоколом телефонної конференції Ради Фонду "Susanne Kempf Stiftung" від 19 і 20 серпня 2002 було прийнято рішення надати матеріальну підтримку Відповідачу 2 для придбання нерухомого майна в місті Києві, яка була надана на умовах довгострокової безвідсоткової позики, забезпеченням повернення якої стало Нерухоме майно, придбане за Договором, а представнику скаржника, як зазначено в апеляційній скарзі, лише зараз (разом з укладенням договору про надання правової допомоги у цій справі) надані повноваження укласти в інтересах Фонду "Susanne Kempf Stiftung" договір застави Нерухомого майна, яке придбано за рахунок коштів, наданих Відповідачу 2.
9. При цьому апеляційним судом встановлено, що:
постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 скасоване та прийняте нове рішення - про відмову в позові;
постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2014 задоволено касаційну скаргу Прокурора, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва 19.09.2011 залишено в силі;
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 09.12.0215) у задоволенні заяви Відповідача 2 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 залишено без змін.
Сервіси для юристів