Ухвала КГС ВП від 24.09.2018 року у справі №914/2567/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/2567/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - фізичної особи - підприємця Лисака Олега Олександровича (далі - Підприємець) - не з'явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Східний будівельний проект" (далі - Товариство) - Шегинського Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємця

на рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2018 (суддя Горецька З.В.)

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 (колегія суддів: Матущак О.І. (головуючий), судді Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.)

за позовом Підприємця до Товариства про визнання договору недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Підприємець звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 28.04.2017 № 28/04-17ВПВ-АГ-4-2 (далі - Договір відступлення), укладеного Товариством і житлово-будівельним кооперативом "Авалон Гарден-4" (далі - Кооператив).

Позов обґрунтовано тим, що Кооперативом (замовник) і Підприємцем (виконавець) 26.02.2015 укладено договір виконання робіт (підряду) № 26/02-15-ЖБК-4 (далі - Договір підряду), за яким виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами, матеріалами і засобами, на власний ризик виготовити і виконати роботи по облаштуванню балконного огородження на об'єкті замовника за адресою: 79015, м. Львів, вул. Порохова, 20 (секція № 9 на Генплані) відповідно до затвердженого технічного завдання або проектної документації. На виконання умов цього договору Кооператив 27.02.2015 перерахував на рахунок Підприємця аванс у розмірі 345 600,00 грн. та 02.06.2016 здійснив додатковий платіж за матеріали на суму 50 000,00 грн. В свою чергу Підприємець виконав обумовлені Договором підряду роботи на суму 371 200,00 грн. Однак, незважаючи на виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, 28.04.2017 Кооператив за спірним Договором відступлення передав Товариству фактично неіснуюче право стягнення заборгованості (повернення грошових коштів, перерахованих Підприємцю в якості авансу за виконання робіт згідно з Договором підряду) на суму 356 806,00 грн. Крім того, за твердженнями позивача, спірний договір підлягає визнанню недійсним також з підстав того, що він містить ознаки договору факторингу, підписаний зі сторони Кооперативу неуповноваженою особою, а сам Кооператив припинився внаслідок ліквідації.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2018, у задоволені позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач належними та допустимими доказами не довів невідповідність оскаржуваного правочину вимогам законодавства України, і матеріалами справи спростовуються твердження позивача щодо його недійсності внаслідок відступлення за ним неіснуючого права. За висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з встановлених обставин справи, вимога про стягнення суми авансового платежу на момент її відступлення була дійсною вимогою в розумінні статей 514-516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Натомість доводи позивача щодо обставин, пов'язаних з належним чи неналежним виконанням сторонами своїх зобов'язань за Договором підряду, обсягу виконаних позивачем робіт та, відповідно, освоєних ним коштів авансового платежу не входить до предмета доказування у даній справі, а підлягають дослідженню в межах спору про стягнення заборгованості.

У касаційній скарзі Підприємець просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову. Касаційну скаргу обґрунтовано з посиланнями на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків судів встановленим обставинам справи та судовій практиці Верховного Суду України з розгляду подібних спорів. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, не надали належної правової оцінки дійсності відступленої грошової вимоги за Договором відступлення та не врахували обставин того, що:

- Підприємець виконав обумовлені Договором підряду роботи на суму 371 200,00 грн., у зв'язку з чим у Кооперативу на момент укладення спірного Договору відступлення було відсутнє право на повернення авансового платежу;

- Договором підряду не передбачено права Кооперативу на повернення суми авансу навіть у випадку неналежного виконання цього договору Підприємцем, у тому числі в частині порушення строків виконання підрядних робіт;

- прострочення виконання робіт за Договором підряду відбулося внаслідок прострочення самого кредитора (Кооперативу), що полягало у тривалому непереданні Підприємцю будівельного майданчика, а також односторонньому внесенні змін до проектної документації вже після укладення договору, що унеможливлювало виконання підрядних робіт;

- Підприємець не отримував повідомлення Кооперативу про одностороннє розірвання Договору підряду через порушення строків виконання робіт і матеріали справи не містять належних і допустимих доказів направлення такого повідомлення;

- Товариством не заявлялося жодних претензій або заперечень як щодо строків, так і до якості виконаних Підприємцем робіт. Відсутність відмови Товариства від прийняття робіт свідчить про їх фактичне прийняття замовником;

- за Договором відступлення Кооператив, окрім права грошової вимоги з повернення авансового платежу, передав Товариству і право стягнення штрафних санкцій та збитків, що свідчить про фактичне укладення договору факторингу, а не цесії.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника Товариства, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що: