ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі
за позовом першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Моршинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело єднання" про стягнення 543 660,86 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2018 року перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Моршинської міської ради (далі - Міська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело єднання" (далі - ТОВ "Джерело єднання") про стягнення 543 660,86 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок використання ТОВ "Джерело єднання" земельної ділянки, кадастровий номер 4610700000:01:004:0454, площею 0,4988 га, розташованої по вул. І. Франка, 12 у м. Моршині Львівської області (далі - земельна ділянка), у період із 01.10.2015 по 01.01.2017 за відсутності правовстановлюючих документів територіальній громаді м. Моршина в особі Міської ради були завдані збитки у вигляді неодержаних доходів на суму 224 634,38 грн. Також прокурор зазначав, що рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2016 у справі № 914/1362/16, яке набрало законної сили, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Міською радою і ТОВ "Джерело єднання" та зобов'язано відповідача зареєструвати право оренди землі, що залишилось ним без виконання. У зв'язку із несплатою ТОВ "Джерело єднання" орендної плати у період із січня 2017 року по грудень 2017 року у нього виникла заборгованість у сумі 319 026,48 грн, яка разом із сумою збитків підлягає сплаті на користь Міської ради.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 (суддя Балац С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Джерело єднання" на користь Міської ради 224 634,38 грн збитків за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів та 319 026,48 грн заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку.
Рішення обґрунтовано тим, що прокурором належними та допустимими доказами доведено, що у зв'язку із використанням відповідачем земельної ділянки за відсутності правових підстав Міській раді було завдано збитків на суму 224 634,38 грн, а у зв'язку із несплатою відповідачем орендної плати за цю земельну ділянку, утворилася заборгованість у сумі 319 026,48 грн, що є підставою для стягнення цих коштів із ТОВ "Джерело єднання".
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 (колегія суддів: Коротун О.М., Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.) рішення скасовано, позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 275 та частини 1 статті 278 ГПК України.
Постанова мотивована посиланнями на те, що звертаючись із позовом, прокурором не доведено неналежного захисту своїх прав Міською радою та наявності виключного випадку для представництва прокуратурою її інтересів, а отже позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
3. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статей 4, 7, 53, 86, 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
При цьому прокурор наголошує, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено переліку доказів, які прокурор повинен надати до суду на підтвердження нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідним суб'єктом владних повноважень.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
4.1. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшло.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
5.1. Відповідно до статті 1311 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
5.2. За змістом частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
5.3. Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
5.4. Отже, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
5.5. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції свою постанову мотивував тим, що прокурор, звертаючись із позовом, не обґрунтував, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту прокурором та визначені законом підстави для звернення прокурором до суду із цим позовом, у зв'язку з чим відсутні підстави для представництва прокурором інтересів позивача.
5.6. Разом із тим із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Сервіси для юристів