ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 909/714/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Матущак О.І., Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.
від 20.09.2017 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ФІД"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М"
про визнання недійсним договору оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року
за участю представників сторін:
позивача: Накельський Ю.Б.
відповідача-1: Лучко Р.М.
відповідача-2: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал ФІД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М" про визнання недійсним договору оренди № 01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року, укладеного між відповідачами у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір є підробленим, керівником орендаря (відповідача-1) не підписувався та фактично складений пізніше, ніж зазначена в договорі дата його укладення, порушує права позивача, як власника майна, яке є предметом договору оренди.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року, відмовлено в задоволенні позову.
Суди попередніх інстанцій дійшли однакових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, однак з різних мотивів. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спірний договір був укладений та виконувався його сторонами, а обставини підроблення підпису керівника орендаря на спірному договору є недоведеними.
За висновком суду апеляційної інстанції підстави для задоволення позову відсутні з огляду на відсутність предмету позову - договору оренди № 01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року, укладеного між відповідачами у справі, оригінал якого не був наданий відповідачем-1 на вимогу суду та було надано неправдиву інформацію про відсутність у нього оригіналу договору. Суд також дійшов висновку про те, що оскільки спірний договір відсутній, він не став наслідком виникнення у сторін договору цивільних прав та обов'язків.
Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в порушення статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови, не дослідив наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують обставини укладення між відповідачами спірного договору оренди, обставини схвалення та виконання умов зазначеного правочину, висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірний договір не існує не підтверджено жодними доказами. Також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дати прийняття судами попередніх інстанцій рішення та постанови, відповідно до якої у разі встановлення факту відсутності предмета позову провадження у справі підлягає припиненню. За твердження скаржника факт відсутності в суді апеляційної інстанції можливості оглянути оригінал спірного договору оренди не є підставою вважати такий договір неукладеним та таким, що не став наслідком виникнення між сторонами прав та обов'язків. Також вказує на те, що суд неправильно застосував положення статей 11, 509 Цивільного кодексу України та посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 року у справі № 6-233цс14, зазначає про те, що спірний договір оренди не може бути визнаний недійсним, оскільки не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Позивач та відповідач-2 відзиви на касаційну скаргу не надали.
В судове засідання 15.05.2018 року не з'явилися представники відповідача-2, хоча відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Сервіси для юристів