Ухвала КГС ВП від 24.11.2019 року у справі №1531з-19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 1531з-19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Кушнір І. В., Міщенко І. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2019

у справі № 1531з-19

за заявою Селянського (фермерського) господарства Юпітер про забезпечення позову до подання позовної заяви Селянським (фермерським) господарством Юпітер

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання незаконними дій та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Селянське (фермерське) господарство "Юпітер" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви), у якій просило суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом: зупинення дії наказу Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області №6783-СГ від 08.08.2019 "Про впорядкування земельно-облікових відомостей"; зобов'язання Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області утриматись від дій, пов'язаних з припиненням права користування С (Ф)Г Юпітер земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 30,0700 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ХР-04-00-000910, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 231 від 28.07.1997, у тому числі утриматись від дій, пов'язаних з передачею земельної ділянки до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, від дій пов'язаних із внесенням відповідних змін до земельно-облікових відомостей та від дій, пов'язаних з передачею права користування іншим землекористувачам.

В обґрунтування заяви С (Ф)Г "Юпітер" посилався на те, що 08.08.2019 Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області був виданий наказ №6783-СГ про впорядкування земельно-облікових відомостей, яким припиняється право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 30,0700 га, для ведення селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-000910, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №231 від 28.07.1997. Зазначену земельну ділянку віднесено до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, а державний акт на право постійного користування землею серії ХР-04-00-000910 визнано таким, що втратив чинність. На переконання заявника, зазначений наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, і він порушує права С (Ф)Г "Юпітер" на користування зазначеною земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 30,0700 га, яку він обробляв на протязі 26 років, у зв'язку з чим заявник має намір звернутися до господарського суду Харківської області з позовом про його скасування. Зазначає, що не зважаючи на те, що право постійного користування земельною ділянкою в судовому порядку не припинено, п. 4 наказу зобов'язано керівника відділу забезпечити внесення відповідних змін до земельно-облікових відомостей, що може мати незворотний характер, оскільки земельна ділянка буде передана у користування іншому користувачу, що, окрім втрати права користування, призведе до понесення С (Ф)Г "Юпітер" великих майнових втрат, в т. ч. у зв'язку з неможливістю зібрання вирощеного господарством врожаю соняшнику та сої.

Виконання посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області наказу №6783-СГ від 08.08.2019, на думку заявника, призведе до утруднення або неможливості захисту та відновлення прав С (Ф)Г "Юпітер".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2019 (суддя Прохоров С. А.), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (колегія суддів у складі: Дучал Н. М. - головуючий, Россолов В. В., Слободін М. М. ), заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію наказу Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області №6783-СГ від
08.08.2019 про впорядкування земельно-облікових відомостей. Зобов'язано Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області утриматись від дій, пов'язаних з припиненням права користування СФГ Юпітер земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 30,0700 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-000910, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №231 від 28.07.1997, у тому числі утриматись від дій, пов'язаних з передачею земельної ділянки до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, від дій пов'язаних із внесенням відповідних змін до земельно-облікових відомостей та від дій, пов'язаних з передачею права користування іншим землекористувачам.

Судами обох інстанцій встановлено, що 08.08.2019 Головним Управлінням Держгеокадастру в Харківській області був виданий наказ №6783-СГ "Про впорядкування земельно-облікових відомостей", яким припиняється право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 30,0700 га, для ведення селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-000910, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 231 від 28.07.1997, у зв'язку зі смертю користувача земельної ділянки гр. ОСОБА_1 Зазначену земельну ділянку віднесено до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, а державний акт на право постійного користування землею серії ХР-04-00-000910 визнано таким, що втратив чинність. Зобов'язано керівника відділу забезпечити внесення відповідних змін до земельно-облікових відомостей.

Заявник наполягав, що після отримання засновником фермерського господарства державного акта на право постійного користування землею та реєстрації С (Ф)Г "Юпітер", обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснювало фермерське господарство, яке користується зазначеною ділянкою до цього часу, про що свідчать надані до заяви документи, в т. ч. звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019року, тощо.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, з яким заявник планував звернутися до суду, співмірності заходів із заявленими позивачем вимогами, на забезпечення яких позивач просив їх вжити, оскільки вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав заявника на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду та подальшого здійснення господарської діяльності заявником. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову, у разі задоволення позову, істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про задоволення заяви.

Так скаржник вказує на те, що відповідно до оскаржуваної ухвали заявник мав намір звернення до Господарського суду Харківської області з позовом про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харкiвськiй областi №6783-СГ вiд 08.08.2019, і при зверненні до суду не порушував питання щодо визнання за ним права власності чи користування на земельну ділянку, якої стосується зазначений наказ, а тому у разi скасування наказу жодних прав позивача відновлено не буде, оскiльки С (Ф)Г "Юпітер" не є анi власником, ані землекористувачем земельної ділянки. Крім цього, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.03.2109 у справі № 922/3312/17, від 20.03.2019 у справі № 587/260/17, від 18.03.2019 у справі № 472/598/16-ц, від 21.03.2019 у справі № 185/1677/17, законодавством не передбачено автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою з власником землі, після смерті землекористувача до будь-якої фізичної чи юридичною особи, оскільки зазначене вище право особи припиняється з її смертю.

Відтак, заявник мав намір звернутися до суду з позовом за захистом неіснуючого права на земельну ділянку, тобто за відсутності зареєстрованого речового права на цю земельну ділянку, у зв'язку з чим постановлена судом ухвала не забезпечує принципу відповідності заходів забезпечення позову розумності, обґрунтованості та адекватності вимогам самого позову. Крім цього, оскаржувана ухвала порушує права Головного управління, як розпорядника земельної ділянки розпоряджатися належним йому майном. Вказує, що оскільки в даній справі заявник мав намір звернутися до суду з позовними вимогами не майнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18. Господарський суд Харківської області мотивував своє рішення лише посиланням на неможливість відновлення порушених прав С (Ф)Г "Юпітер" у разі передання земельної ділянки третім особам, при цьому суди попередніх інстанцій не взяли до уваги предмет та підстави позову, не пересвідчилися, чи дійсно між сторонами спору виник спір з приводу вчинення або невчинення дій особами, які вказані в заяві і саме з цього приводу поданий позов до суду та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 09.12.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.12.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на помилковість доводів останньої, та правильність висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 136 ГПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.ч. 3, 4 ст.137 ГПК України).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, захисту прав та інтересів позивача (заявника) у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Як правильно зазначає скаржник, оскільки заявник у заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви у справі вказував на подальше звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

В свою чергу, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Колегія суддів зауважує, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Враховуючи імперативні приписи ст. 300 ГПК України, Верховний Суд обмежений у праві встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Оскільки у даному випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку що невжиття таких заходів забезпечення, у разі задоволення позовних вимог, може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав заявника (позивача), оскільки він не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що потягне за собою додаткові витрати - за результатами віднесення земельної ділянки до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення та внесення відповідних змін до земельно-облікових відомостей, земельна ділянка може бути передана у користування іншим користувачам вже під час розгляду справи, що у такому випадку може мати наслідком понесення заявником матеріальних втрат, враховуючи здійснення ним господарської діяльності на зазначеній земельній ділянці.

При цьому суди обох інстанцій правильно зазначили, що вжиття викладених у заяві заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища С (Ф)Г "Юпітер" до вирішення спору, недопущення негативних наслідків для позивача у разі задоволення позову, є тимчасовим заходом, який не вирішує наявності будь-якого права, а покликаний лише на зупинення (на період вирішення спору) вчинення дій, які можуть мати відповідні юридичні наслідки.

Твердження скаржника про неспівмірність заходів забезпечення позову відхиляються Судом, оскільки застосовані заходи лише тимчасово унеможливлюють виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Харкiвськiй області № 6783-СГ від
08.08.2019.

Враховуючи, як встановлено судом апеляційної інстанції, подання 23.08.2019 С (Ф)Г "Юпітер" до Господарського суду Харківської області позовної заяви до Головного управління Держгеокадастру у Харкiвськiй області про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харкiвськiй області № 6783-СГ від 08.08.2019, визнання права постійного користування на земельну ділянку площею 30,0700 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області (ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2019 у справі № 922/2751/19 відкрито провадження у справі), безпідставним є зауваження про існування між сторонами спору лише щодо законності наказу.

В свою чергу, звернення С (Ф)Г "Юпітер" не лише з позовними вимогами про визнання наказу недійсним та його скасування, не свідчить про порушення судами норм процесуального права та помилковість їх висновків, оскільки, по-перше, наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову досліджувалися в даному випадку до подання позовної заяви, а, по-друге, вказаний предмет спору залишився у позовній заяві - його було доповнено додатковими вимогами.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову, а тому посилання скаржника на те, що законодавством не передбачено автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою з власником землі, після смерті землекористувача до будь-якої фізичної чи юридичною особи, оскільки зазначене вище право особи припиняється з її смертю, а також пов'язані з цим доводи, відхиляються Верховним Судом. Правомірність звернення С (Ф)Г "Юпітер" з позовом може бути встановлена лише за результатами вирішення спору по суті, та не може визначатися на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене та встановлені судами обох інстанцій обставини справи, а також приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного та місцевого господарських судів про задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного та ухвала місцевого господарських судів в цій частині - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2019 у справі № 1531з-19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Кушнір І. В.

Міщенко І. С.