Ухвала КГС ВП від 24.07.2018 року у справі №5011-58/9614-2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 5011-58/9614-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" (далі - Товариство)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.05.2018 (колегія суддів: Блажівська О.Є. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Смирнова Ю.М.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 (колегія суддів: Шаптала Є.Ю. (головуючий), судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.)

за заявою концерну "Військторгсервіс" (далі - Концерн)

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дубліката наказу суду від 24.12.2012

зі справи № 5011-58/9614-2012

за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство), в особі Концерну

до Товариства,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд державного майна України,

про розірвання договору оренди, витребування майна та стягнення 3 000 334, 26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2012 зі справи № 5011-58/9614-2012, зокрема: розірвано договір від 01.01.2003 № 140/5-1-01-03 оренди майнового комплексу структурного підрозділу підприємства, укладений між Концерном і Товариством; стягнуто з Товариства на користь Концерну 2 875 334,25 грн. заборгованості; витребувано у Товариства до державної власності в оперативне управління Міністерства та в повне господарське відання Концерну об'єкти оренди за договором від 01.01.2003 № 140/5-1-01-03 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства, загальною вартістю 41 638 734,73 грн. без урахування ПДВ.

На виконання зазначеного рішення 24.12.2012 видано відповідні накази.

18.04.2018 Концерн звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про: видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 24.12.2012 № 5011-58/9614-2012 про стягнення з Товариства на користь Концерну 2 875 334,25 грн. заборгованості (далі - Наказ від 24.12.2012); визнання поважними причин пропуску Концерном строку пред'явлення Наказу від 24.12.2012 до виконання та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.

Заяву Концерну обґрунтовано тим, що:

- за результатами аудиторського звіту заявнику стало відомо про повернення наказу господарського суду міста Києва, зокрема зі справи № 5011-58/9614-2012, органом державної виконавчої служби без виконання;

- у процесі з'ясування стану виконання зазначеного судового рішення було встановлено, що в Концерну відсутній оригінал Наказу від 24.12.2012;

- рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2012 зі справи № 5011-58/9614-2012 не виконано.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.05.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018, заяву Концерну задоволено: відновлено строк для пред'явлення до виконання Наказу від 24.12.2012; видано його дублікат.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовано тим, що строк пред'явлення до виконання Наказу від 24.12.2012 пропущений заявником з поважних причин, а вимога заявника про видачу дубліката наказу підлягає задоволенню, оскільки його оригінал було втрачено і рішення господарського суду міста Києва зі справи залишається невиконаним.

Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 і просило (з урахуванням доповнення до касаційної скарги) судові рішення скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні зави про видачу дубліката Наказу від 24.12.2012.

Згідно з доводами Товариства, викладеними в касаційній скарзі:

- судами не було взято до уваги всі надані докази та викладені у письмових запереченнях доводи Товариства, а також судову практику в аналогічних спорах;