ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 9/280
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянув касаційну скаргу департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент)
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017
(головуючий - суддя Петренко Н.Е.) та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 (головуючий - суддя Орєшкіна Е.В., судді: Іванов О.Г. і Кузнецова І.Л.)
за скаргою комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго"
на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту (далі - Відділ ПВР)
у справі № 9/280
за позовом державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - Позивач)
до обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" та
комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (далі - Відповідач-2)
про стягнення 20 691 106,85 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2003 у цій справі: позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача-2 на користь Позивача 17 607 716, 93 грн. основного боргу, 5 391 287,97 грн. збитків від інфляції, 1 424 264,38 грн. -3% річних, 1 700 грн. витрат на державне мито, 87,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
16.12.2003 на виконання цього рішення видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2004 згадане судове рішення залишено без змін.
12.06.2017 Відповідач-2 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Відділу ПВР, в якій просив: визнати дії головного державного виконавця цього відділу Нещадима І.С. неправомірними та такими, що порушують норми чинного законодавства; скасувати постанову від 16.03.2017 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок із спеціальним режимом використання № 2600103156540, відкритий у публічному акціонерному товаристві акціонерному банку "Укргазбанк" (далі - Банк), та зобов'язати Відділ ПВР зняти арешт з цього рахунку.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017: зазначену скаргу задоволено частково; визнано недійсною постанову державного виконавця Відділу ПВР Нещадима І.С. про арешт коштів боржника від 16.03.2017 у зведеному виконавчому провадженні № 49448343 у частині накладення арешту на зазначений рахунок Відповідача-2 із спеціальним режимом використання (далі - Рахунок); зобов'язано Відділ ПВР зняти арешт з Рахунку; в іншій частині скаргу залишено без задоволення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 дану ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
У прийнятті зазначених судових актів попередні інстанції виходили з того, що: держаним виконавцем порушено вимоги статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки арешт накладено на рахунок боржника, відкритий у Банку, який має спеціальний режим використання; у задоволенні вимог про визнання дій головного державного виконавця неправомірними та такими, що порушують норми чинного законодавства, судом відмовлено з огляду на неможливість оскарження у господарському процесі дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Департамент, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані ухвалу і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Відповідача-2 на дії головного державного виконавця Відділу ПВР. Так, згідно з доводами Департаменту, викладеними в касаційній скарзі, судами порушено положення пункту 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Сервіси для юристів