ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/1194/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Овчарик В. М.,
за участю представників:
позивача - Соскова Ю. Є. (особисто),
відповідача-1 - Єкімука О Л. (адвокат),
відповідача-2 - Спиридонова О. В. (представник згідно зі Статутом),
третьої особи-1 - не з'явилися,
третьої особи-2 - не з'явилися,
розглянув касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" і Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2019 (головуючий - Антонік С. Г., судді: Дармін М. О., Іванов О. Г.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Соскова Юрія Євгеновича
до 1) Публічного акціонерного товариства "Фідобанк",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Запорізької міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксани Іванівни,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.11.2015 та скасування державної реєстрації права власності на 29/100 цілісного майнового комплексу
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2018 року фізична особа-підприємець Сосков Юрій Євгенович (далі - ФОП Сосков Ю.Є., Підприємець, орендар) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк", Банк, Продавець, орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" (далі - ТОВ "ЕСО-АВТОТЕХНІКС", Товариство, Покупець) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.11.2015, укладеного між відповідачами та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №2183, і скасування державної реєстрації права власності на 29/100 цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК), який складається з будівлі діагностики та технічної швидкої допомоги літ. Г, інв. №0006, загальною площею 437,80кв.м., будівлі мийки автомобілів з очисними спорудами літ. Г1, інв. №0006, загальною площею 558,80кв.м., прибудови до будівлі мийки автомобілів літ. Г2-2, інв. №0006, загальною площею 284,90кв.м. (далі - спірне майно) та зареєстровано за ТОВ "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" на підставі рішення від 17.11.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26226087, з посиланням на статті 215, 228, 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 120, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що в порушення пункту 2.3 договору оренди нежитлового приміщення №12-06 від 12.06.2014 (далі - договір оренди від 12.06.2014), укладеного між ПАТ "Фідобанк" (орендодавець) і ФОП Сосковим Ю.Є. (орендар), 17.11.2015 без попереднього повідомлення та погодження орендаря Банк уклав договір купівлі-продажу від 17.11.2015, на підставі якого відчужив Товариству частину майна, яке перебувало в оренді у позивача та на земельній ділянці територіальної громади м. Запоріжжя, яка перебувала в оренді ФОП Соскова Ю.Є., внаслідок чого було порушено переважне право позивача на придбання нерухомого майна, яке є об'єктом купівлі-продажу за оспорюваним договором. При цьому Банк, не маючи жодних прав на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, щодо купівлі-продажу якого вчинено оспорюваний правочин, незаконно відчужив на користь Товариства земельну ділянку, яка перебувала у користуванні позивача і належить територіальній громаді м. Запоріжжя.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.10.2018 (суддя Проскуряков К. В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Рішення мотивоване положеннями статей 377, 598 ЦК України, статей 120, 125, 141, 202 ЗК України, статей 7, 31 Закону України "Про оренду землі", статей 4, 5, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з посиланням на які суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог зважаючи на недоведеність належними і допустимими доказами того, яким чином договір купівлі-продажу від 17.11.2015, укладений після фактичного розірвання з 16.11.2015 договору оренди від 12.06.2014 стосовно спірного майна та повернення останнього орендодавцю, порушує права та законні майнові інтереси позивача, який, не будучи стороною оспорюваного договору, не заявив про своє переважне право на придбання орендованого майна під час розірвання договору оренди, а лише майже через 3 роки після цього звернувся до суду з позовом. При цьому суд зазначив, що з моменту придбання ТОВ "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" приміщень за договором купівлі-продажу від 17.11.2015 до нового власника перейшло право користування земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2019 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2018 в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.11.2015 та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині. В решті рішення залишено без змін.
6. Постанова мотивована положеннями статей 203, 215, 318, 319 ЦК України, статей 120, 125 ЗК України та статей 269, 277 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання недійсним оспорюваного договору з огляду на те, що: 1) станом на 17.11.2015 у ПАТ "Фідобанк" було відсутнє право оренди земельної ділянки загальною площею 1,7942га з кадастровим номером 2310100000:05:014:0077 або будь-яке інше право, позаяк 30.11.2015 втратив свою юридичну силу та на новий строк не поновлювався договір оренди землі №040526100778 від 22.11.2005 (далі - договір оренди землі від 22.11.2005), укладений між ФОП Сосковим Ю.Є. та Запорізькою міською радою; 2) право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними, однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи; 3) кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить до набувача будівлі або споруди, є істотною умовою договору купівлі-продажу, і до укладання цього договору необхідно було виділити частину земельної ділянки загальною площею 1,7942га в окрему земельну ділянку з присвоєнням окремого кадастрового номера, проте при укладенні оспорюваного договору відповідачами не було дотримано зазначених вимог земельного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Сервіси для юристів