ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 915/997/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників сторін:
прокуратури - Семенчук М. А.,
позивача - Губський В. М.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 (судді: Колоколов С. І. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.)
та рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2021 (суддя Семенчук Н. О.)
за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до: 1. Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперіс Агро М"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2021 року виконувач обов`язків заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Позивач) до Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" (далі - ДП "Радгосп "Виноградна Долина", Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперіс Агро М" (далі - ТОВ "Просперіс Агро М", Відповідач-2), в якому просив визнати недійсним договір про спільний обробіток земельних ділянок та вирощування сільськогосподарської продукції № 10/03 від 10.03.2020, укладений між Відповідачами.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор з посиланням на статті 16, 17, 92, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 22, 27, 73, 179, 207 Господарського кодексу України, статті 92, 95 Земельного кодексу України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначав, що спірний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки він, як цивільно-правова угода, вчинений з порушенням норм чинного законодавства України у зв`язку із тим, що виконувачем обов`язків директора державного унітарного підприємства укладено вказаний правочин з перевищенням установлених законом і статутом підприємства повноважень.
До того ж, на думку Прокурора, спірний договір суперечить інтересам держави та спричиняє їй прямі економічні збитки у вигляді неодержання прибутку від використання земель, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2021 у справі № 915/997/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.2. Наведені судові рішення мотивовано тим, що спірний договір № 10/03 було виконано сторонами, за наслідком чого ДП "Радгосп "Виноградна Долина" отримано певний прибуток, що, в свою чергу, вказує на дійсність намірів Відповідача-2 в реалізації зазначеного правочину, які (наміри) існували на момент його вчинення. З урахуванням викладеного суди дійшли висновку, що в даному випадку не вбачається наявності недобросовісності чи нерозумності в діях ТОВ "Просперіс Агро М" при вчиненні спірного договору. Таким чином, саме по собі перевищення в.о. директора державного підприємства Максимовим М. В. повноважень, обмежених статутом підприємства, при укладенні зазначеного договору, за наявності факту добросовісного його виконання та отримання коштів, не може свідчити про наявність правових підстав для визнання такого правочину недійсним у зв`язку з порушенням положень статті 92 Цивільного кодексу України, оскільки відсутні такі складові застосування наведеної статті як наявність: недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента; дій сторін договору, які свідчать про відсутність реального наміру його укладення і виконання. Суди також дійшли висновку, що на стадії, коли укладений договір є виконаним, вимога про визнання зазначеного договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту. Визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави у зв`язку з неможливістю проведення двосторонньої реституції (ДП "Радгосп "Виноградна Долина" не зможе повернути все отримане за спірним договором і буде змушене компенсувати вартість отриманого іншій стороні), а Прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заступник керівник Одеської обласної прокуратури просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Сервіси для юристів