Постанова КГС ВП від 07.02.2018 року у справі №910/18319/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/18319/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 (у складі колегії суддів: Андрієнко В.В. (головуючий), Буравльов С.І., Власов Ю.Л.)

та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 (суддя - Сівакова В.В.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про стягнення 51 757,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2016 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі - ПрАТ "СК "Уніка") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - ТДВ "СК "Альфа-Гарант") про стягнення 51 757,74 грн., з яких: 49 500,00 грн - розмір виплаченого страхового відшкодування, 1 476,59 грн - інфляційні втрати, 781,15 - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок виплати ПрАТ "СК "Уніка" страхового відшкодування страхувальнику на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №833001/4600/0000054 від 24.03.2015, у зв'язку з настанням страхового випадку (пошкодженням в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля Lexus, державний номер НОМЕР_4) у позивача виникло право вимоги до ТДВ "СК "Альфа-Гарант" як до страховика особи, відповідальної за збиток (ОСОБА_6), відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №АЕ/3033928. Оскільки відповідач, отримавши вимогу позивача, суму страхового відшкодування не виплатив, позивач звернувся з зазначеним позовом.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 49 500, 00 грн, 1 476,59 збитків від зміни індексу інфляції та 781,15 - 3% річних, 1 378,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що особою винною у дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_6, відповідальність якого була застрахована відповідачем згідно з полісом серії АЕ № 3033928, а отже, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до відповідача, як до страховика винної у ДТП особи.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТДВ "СК "Альфа-Гарант" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального (ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 213, 221, 251 252, 280, 283 КУпАП, ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") та процесуального права (ст. ст. 32, 34, 42, 43 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017), просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 скасувати та постановити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог касаційної скарги ТДВ "СК "Альфа-Гарант" посилається на те, що:

- суди попередніх інстанцій безпідставно в якості належних та допустимих доказів вини ОСОБА_6 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди взяли до уваги розширену довідку про обставини ДТП № 82214929 та протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 336890, оскільки зазначена довідка не відноситься за змістом КУпАП до доказів у справах про адміністративні правопорушення, а відповідний протокол складений з порушенням встановленого порядку;

- постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2016 у справі №761/14355/16-п не може бути належним доказом вини ОСОБА_6, оскільки не містить відповідних висновків;

- відсутність вини ОСОБА_6 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується його письмовими поясненнями та висновком автотехнічного дослідження обставин ДТП;

- відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, оскільки вина ОСОБА_6 не підтверджена належними доказами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 301 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.