Ухвала КГС ВП від 25.09.2018 року у справі №916/3130/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 916/3130/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Одеська митниця ДФС

представник позивача - Корчинська М.В.

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСК - ІВТ - Термінал"

представник відповідача - не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Іллічівськзовніштранс" (змінено назву на Приватне акціонерне товариство "Іллічівськзовніштранс")

представник третьої особи - Івашін Є.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на постанову Одеського апеляційного господарського суду у складі Колоколова С.І. - головуючого, Разюк Г.П., Ярош А.І. від 16 серпня 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Рога Н.В. від 12 квітня 2018 року

Історія справи

Фактичні обставини, встановлені судами

1. Між Одеською митницею ДФС (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МСК - ІВТ - Термінал" (зберігач) було укладено два договори про надання послуг відповідального зберігання: (1) від 30.07.2015 № 185 (зі строком дії до 31.12.2015) та (2) від 02.03.2016 №52 (зі строком дії до 31.12.2017), на виконання умов яких поклажодавець протягом грудня 2014 року - липня 2016 року передав зберігачу за актами прийому-передачі товари, перелічені в цих актах.

2. Умовами вказаних договорів передбачено обов'язок зберігача забезпечити повне збереження переданого на зберігання майна та повернути його у схоронності, а також за першою вимогою поклажодавця надавати йому можливість вільного доступу до майна з метою перевірки умов зберігання товару та його інвентаризації.

3. На виконання вимог наказу Одеської митниці ДФС "Про проведення інвентаризації" від 06.06.2017 № 57-аг інвентаризаційна комісія позивача 13.07.2017 прибула за місцем знаходження товарів, переданих на відповідальне зберігання за вказаними договорами. Відповідно до відомостей складеного позивачем акту від 13.07.2017 про неможливість проведення інвентаризації та листа позивача від 27.09.2017 №3707/10/15-70-03-06 співробітниками відповідача було надано доступ інвентаризаційної комісії до місця зберігання товарів (зокрема, відкрито відповідні контейнери), але не забезпечено можливості безпосередньої перевірки товарів за участю матеріально відповідальної особи зберігача.

Короткий зміст позовних вимог

4. 14 грудня 2017 року Одеська митниця ДФС (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК - ІВТ - Термінал" (далі - відповідач) про стягнення 32 694 679,39 грн. збитків, які становлять вартість втраченого майна за договорами відповідального зберігання від 30.07.2015 № 185 та від 02.03.2016 №52 , а також витрати на оплату послуг з незалежної оцінки вартості майна (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.01.2018).

5. Позовна заява мотивована тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов договорів шляхом систематичного незабезпечення доступу до переданого на зберігання майна для здійснення перевірки його фактичної наявності (чотири інвентаризації протягом 2016-2017 років) позивачем прийнято рішення про відображення у власному обліку нестачі майна, переданого на відповідальне зберігання та проведено незалежну оцінку майна з метою визначення розміру збитків, ринкова вартість якого склала 33 854 931,63 грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанції

6. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018 року, у позові відмовлено повністю.

7. Рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено втрату або пошкодження з вини відповідача майна, переданого на зберігання за спірними договорами, а отже не доведено наявності в діях останнього усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для застосування заходу відповідальності за невиконання зобов'язання у вигляді відшкодування збитків.

7.1. Судами з'ясовано, що в якості доказів заподіяння збитків позивач посилається лише на власні акти інвентаризаційної комісії, висновки якої про нестачу товару ґрунтуються на неможливості проведення інвентаризації з одночасною вказівкою про те, що безпосередній доступ до майна представниками відповідача було забезпечено. Причини, які перешкоджали проведенню інвентаризації за умови забезпечення доступу до майна, позивачем не наведені.

7.2. Більше того, сам позивач в обґрунтування поданої до суду 11.01.2018 заяви про зменшення позовних вимог вказав про проведення 12.12.2017 та 13.12.2017 державною виконавчою службою виконавчих дій з опису та арешту частини переданого на відповідальне зберігання майна, яке підлягає конфіскації відповідно до постанов Малиновського районного суду м. Одеси у ряді судових справ. У зв'язку з чим розмір збитків підлягає зменшенню на суму вартості вилученого виконавцем майна, яке було включено до суми заявлених позовних вимог. Зазначене свідчить про наявність принаймні частини спірного майна, вартість якого позивачем заявлена до відшкодування в якості збитків.