ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/3013/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 (головуючий суддя: Кордюк Г.Т., судді: Гриців В.М., Малех І.Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог,
За участю представників:
позивача - Лисенко В.О. - адвокат, довіреність, договір
відповідача - Дороніна О.М. - адвокат, довіреність
ВСТАНОВИВ:
25.11.2016 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 02-09/16-07 (вих.№Лв-5101-16 від 06.09.2016р.) суперечить приписам статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України, оскільки штрафні санкції, нараховані відповідачем позивачу, є неправомірними та без достатніх підстав, а також в позовній заяві зазначається про відсутність однорідних вимог та відсутність безспірності вимог, у зв'язку з чим односторонній правочин - заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є недійсним.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 (суддя Галамай О.З.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в розмірі 7911859,82 грн. відповідно до наказу господарського суду Львівської області у справі № 914/4192/15 від 03.09.2013 року, в свою чергу позивач Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" в розмірі 32998 615,11 грн. по договору №13-260-Н від 04.01.2013р., що підтверджується претензією ПАТ "Львівгаз" №06-7775 від 02.12.2013р. Оскільки між сторонами існують зустрічні однорідні зобов'язання, а випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачених ст. 602 ЦК України судом не встановлено, а тому заява ПАТ " Львівгаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог №02-09/16-07 від 16.09.16 відповідає вимогам законодавства.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.17 у справі №914/3013/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Судове рішення мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції встановлено необґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем умов договору щодо поставки газу в період січень - березень 2013 року, що стало підставою для нарахування пені, у колегії суддів відсутні підстави вважати обґрунтованою та безспірною суму боргу, яку відповідачем зараховано як зустрічну однорідну, заявою №02-09/16-07, а тому оспорюваний правочин - заява №02-09/16-07 є таким, що не відповідає вимогам ст.601, ч.1 ст.203 ЦК України. Крім того, вимоги по сплаті пені не є однорідними за своєю правовою природою, а тому не можуть бути зараховані як зустрічні на підставі ст. 601 ЦК України, що додатково підтверджує позицію щодо невідповідності оскарженої заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ст.601 ЦК України.
06.04.2018 (згідно з реєстраційним штампом ЛАГС) Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" подано касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 914/3013/16 до Касаційного господарського суду.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 914/3013/16, справу передати на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2018 року у справі №914/3013/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
04.05.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою та призначення її до розгляду на 05.07.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 24.05.2018.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (скаржник, відповідач) вважає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував норми ч.1 ст. 74 ГПК України, а також всупереч ч.1 ст. 237 ГПК України невірно визначив предмет доказування та в постанові зосередився на встановленні обставин здійснення позивачем поставок газу відповідачу, тоді як предметом доказування стороною відповідача є обставини наявності у позивача заборгованості, яка могла бути зарахована оскаржуваним правочином, а не обставини поставки газу.
На думку скаржника, внаслідок неправильного визначення предмету доказування, суд невірно застосував ч.4 ст. 75 ГПК України та порушив вимоги ч. 5 ст. 236 ГПК України. Відповідач зазначає, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №914/3703/15 в частині вирішення зустрічного позову суд не тільки встановив обставини наявності у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" перед ПАТ "Львівгаз" заборгованості по договору №13-260-Н від 04.01.2013 в сумі 32998615,11 грн., але і враховуючи правочини про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог до суми 27701984,11 грн., стягнув з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишок цієї заборгованості. Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено наявність у позивача заборгованості, про яку зазначено в оспорюваному правочині. Крім того, відмовляючи ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у перегляді судових рішень у справі №914/3703/15, Верховний Суд в ухвалі від 13.02.2018 вказав, що предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості ПАТ "НАК "Нафтогаз України", яка є переплатою, а не пені. З урахуванням зазначеного скаржник зазначає, що суд неповно дослідив зібрані у справі докази.
Відповідач вважає, що суд порушив норми ч.4 ст. 75 ГПК України, оскільки обставини наявності заборгованості позивача встановлені рішенням, що набрало законної сили, і відповідач не має обов'язку доказувати ці обставини при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи.
Сервіси для юристів