Постанова КГС ВП від 04.05.2022 року у справі №903/359/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 903/359/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендборд"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 (колегія суддів у складі: Бучинська Г.Б. - головуючий, Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.)

у справі №903/359/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендборд"

до Комунального підприємства "Луцькреклама"

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Луцької міської ради

про стягнення 310579,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брендборд" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Луцькреклама" (далі - Відповідач) про стягнення на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України 310579,12 грн безпідставно набутих коштів.

2. Позов мотивований тим, що в період з 01.01.2019 до 31.12.2019 Позивач оплачував послуги за Договором №01-02/95ТК від 02.01.2019 тимчасового користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами (далі - Договір) з урахуванням рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.12.2018 №854-1 "Про збільшення базового тарифу в розрахунку плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Луцька" (далі - Рішення №854-1), яке у подальшому визнано протиправним та нечинним постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №140/3862/19. У зв`язку з наведеним Позивач вважає, що він надмірно сплатив Відповідачу у 2019 році грошові кошти в спірній сумі.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.09.2021 позов задоволено повністю.

4. Рішення мотивовано тим, що у зв`язку зі скасуванням Рішення №854-1 відпала правова підстава для утримання Відповідачем коштів, які були перераховані йому Позивачем на підставі вищевказаного рішення. На виконання умов Договору Позивач зобов`язаний був сплатити Відповідачу грошові кошти за тимчасове користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами без врахування Рішення №854-1, яким збільшено базовий тариф, у сумі 647039,83 грн, але сплатив 957618,95 грн. Перевіривши поданий Позивачем розрахунок суми заборгованості, суд першої інстанції встановив, що він є арифметично правильним та обґрунтованим.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення - в позові відмовлено.

6. Постанова мотивована тим, що між сторонами у справі відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статей 179, 180, 181 Господарського кодексу України був укладений та діяв Договір, який в судовому порядку недійсним не визнавався, тому Позивач сплачував кошти згідно з умовами діючого правочину, а Відповідач правомірно їх отримував. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що грошові кошти не можуть вважатися отриманими відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України та положення зазначеної статті застосуванню не підлягають, оскільки набуті відповідачем на достатніх правових підставах.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга мотивована посиланням на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 1212 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми за умови скасування в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування, яке фактично визначає розмір та порядок набуття коштів за договором у більшому розмірі.

9. Позивач заперечує проти висновку суду апеляційної інстанції, що Договір є достатньою та належною підставою набуття майна (отримання грошей), оскільки в пункті 3.1 Договору вказано про формування розміру плати саме на підставі відповідних рішень Виконавчого комітету Луцької міської ради. Позивач наголошує, що формування плати за розміщення засобів зовнішньої реклами встановлювалось в Договорі не в чіткій грошовій сумі, а фактично утворювалося окремо від Договору на підставі рішень Виконавчого комітету Луцької міської ради.

10. Позивач вважає, що у зв`язку зі скасуванням в судовому порядку Рішення №854-1 відпала обставина (збільшення базового тарифу), із врахуванням якої розмір плати був сформований.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

11. Луцька міська рада (далі - Третя особа) та Відповідач подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.