ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 809/1370/17
адміністративне провадження № К/9901/50067/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №809/1370/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності,
за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Лучко О.О., суддів Григорука О.Б., Шумея М.В.)
і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Гулида Р.М., суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., допущені у виконавчому провадженні №48793087;
- визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. про закінчення виконавчого провадження від 2 жовтня 2017 року (ВП №48793087).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 серпня 2015 року позивачка подала до Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження і виконавчий лист №809/2114/14 від 20 травня 2015 року. 21 вересня 2015 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження №48793087.
Оскільки рішення суду боржником не виконувалось, державний виконавець направив боржнику дві вимоги про негайне виконання рішення суду і вказав строки для надання письмової інформації щодо ходу виконання рішення.
Також позивачка зазначила, що державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру протягом двох місяців. Однак державний виконавець порушив вказані строки і виніс дві вимоги про негайне виконання рішення суду, однак не вніс подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами закону.
2 жовтня 2017 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №48793087 на підставі листа Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №7706/1/1-17/01-026 від 20 вересня 2017 року. Проте позивачка вважає вказаний лист листом-роз`ясненням, який не може вказувати на виконання боржником рішення суду. Крім того, вказала на неподання боржником у виконавчому провадженні підтвердження направлення вказаної відповіді стягувачу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., допущені у виконавчому провадженні №48793087.
Визнано протиправною і скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. про закінчення виконавчого провадження від 2 жовтня 2017 року (ВП №48793087).
Приймаючи оскаржувані рішення суди першої й апеляційної інстанцій виходили з того, що надана боржником відповідь стягувачу не містить повної, обґрунтованої відповіді на звернення позивачки (стягувача) з питань, зазначених у ньому, зокрема, щодо подання необхідної звітності до фондів і податкового органу, а містить відсилочні посилання на чинне законодавство. Крім того, до вказаної відповіді боржник не додав жодного документу на підтвердження виконання рішення суду, що позбавило можливості державного виконавця пересвідчитися у виконанні боржником судового рішення в повному обсязі, зазначеному у цьому листі.
Сервіси для юристів