ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 804/5041/15
адміністративне провадження № К/9901/26222/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 (суддя Коренев А.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 (Головуючий суддя Суховаров А.В., судді: Головко О.В., Ясенова Т.І.)
у справі № 804/5041/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград буддеталь»
до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоград буддеталь» (далі - позивач, ТОВ «Павлоград буддеталь») звернулося до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправними дії щодо визначення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 472грн 44 коп., у тому числі пеня 472 грн 44коп.; скасувати податкову вимогу №3822-25 від 04.08.2014 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 472грн 44 коп, у тому числі пеня 472 грн 44коп.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.08.2014 року № 3822-25 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (код бюджетної класифікації 19010101) в сумі 472,44 грн. В іншій частини провадження у справі закрито.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що на дату прийняття податкової вимоги за позивачем обліковувався податковий борг зі сплати інших податків, а саме: - орендна плата з юридичних осіб у сумі 30 296,76 грн. (заборгованість виникла 30.07.2014 у зв`язку із несплатою позивачем самостійно задекларованих у декларації від 13.02.14 № 9006348609 податкових зобов`язань із строком сплати до 30.07.2014; - авансові внески з податку на прибуток у сумі 23 964,26 грн. (заборгованість виникла 30.07.2014 у зв`язку із несплатою позивачем самостійно задекларованих у декларації від 03.03.2014 № 909 1045902 податкових зобов`язань із строком сплати до 30.07.2014; - податок на додану вартість у сумі 28 168,43 грн. (заборгованість виникла 30.07.2014 у зв`язку із несплатою позивачем самостійно задекларованих у декларації від 16.07.2014р. N 9040655024 грошових зобов`язань із строком сплати до 30.07.2014), а податкова вимога формується в автоматичному режимі. Податковим органом листом від 04.08.2014 № 19323/10/04-10-25-41 було повідомлено позивача про наявність у нього податкового боргу. Касаційна скарга податкового органу не містить доводів щодо неправильності застосування судами норм процесуального права в частині закриття провадження у справі.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Рішення судів попередніх інстанцій в частині закриття провадження у справі не оскаржувалися.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Західно-Донбаською ОДПІ прийнята податкова вимога № 3822-25 від 04.08.2014, зі змісту якої вбачається, що станом на 03.08.2014 сума податкового боргу ТОВ «Павлоград буддеталь» становить 472 грн 44коп, а саме надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Відповідач погодився з доводами позивача, що станом на 03.08.14 у позивача не існувало податкового боргу з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 472,44 грн., але зазначив, надавши зворотній бік облікової картки, що на вказану дату за позивачем обліковується податковий борг з інших податків - з податку на прибуток, з податку на додану вартість та з орендної плати з юридичних осіб - на загальну суму в розмірі 82 429,45 грн.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Сервіси для юристів