ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 260/1364/18
адміністративне провадження № К/9901/10622/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №260/1364/18
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2
до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області
про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (прийняте у складі: головуючого судді Калинич Я.М.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Гінди О.М., суддів Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області щодо не оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов`язати Міжгірський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатскій області та Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області оформити і видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення реалізації порушених прав допустити рішення до негайного виконання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області (надалі також - «Міжгірського РВ ГУ ДМС у Закарпатській області», «відповідач 1») і Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (далі - «ГУ ДМС у Закарпатській області», «відповідач 2») із заявою про оформлення і видачу його дитині паспорту громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Однак, відповідачі відмовили у оформленні та видачі паспорту у вигляді книжечки на підставі положень Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відповідно до яких оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником ЄДД у формі карти.
Проте, на думку позивача, така відмова відповідачів є протиправною, оскільки відмовою у видачі дитині паспорта-книжечки порушуються конституційні права дитини. Крім того, на підтвердження своєї позиції позивач посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 .
Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, виходили з того, що позивач недотримався встановленої законодавством процедури подання документів для оформлення паспорта, а тому підстави для визнання бездіяльності відповідачів щодо оформлення і видачі паспорта неповнолітній ОСОБА_2 були відсутні. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, заява позивача від 12 жовтня 2018 року не містить всіх відомостей, передбачених додатком №1 до Порядку №320, а також не містить документів, визначених у пункті 13 Положення про паспорт громадянина України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, що є передумовою для розгляду питання щодо видачі паспорту у формі паспортної книжечки. Водночас, у поданій заяві заявники тільки повідомили про майбутнє подання документів у разі отримання позитивної відповіді.
Отже, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що за відсутності подання необхідних документів для видачі паспорта (заяви про видачу паспорта відповідного зразка, свідоцтва про народження, двох фотокарток розміром 35x45 мм) відповідач позбавлений можливості видати паспорт громадянина України будь-якого зразка, невиконання обов`язку щодо подання належного пакету документів звільняє відповідача від обов`язку приймати відповідні рішення за результатом розгляду заяви позивача від 12 жовтня 2018 року.
Сервіси для юристів