Ухвала КАС ВП від 10.06.2018 року у справі №822/3520/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №822/3520/17

адміністративне провадження №К/9901/51868/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у складі судді Яворської І.Ю. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів Сушка О.О., Смілянця Е.С., Залімського І.Г. у справі № 822/3520/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви» до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про стягнення пені,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви» (далі - Товариство, платник податків, позивачу у справі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому (далі - орган казначейської служби, другий відповідач у справі), в якому просив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, у сумі 104246,17 гривень.

14 лютого 2018 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року, позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, у сумі 104 246,17 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з встановлення факту неподання податковим органом висновку до органу Державної казначейської служби із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету, що є підставою для стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковим органом подано касаційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У касаційній скарзі податковий орган викладає обставини справи, вказує на наявність судових рішень (№ 822/1123/16, № 822/2433/16, 822/1720/17, № 822/2338/17), які перебувають в провадженні суду касаційної інстанції та результат розгляду яких може вплинути на право Товариства на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за березень та квітень 2016 року у сумі 6 347 990 грн, яке, за позицією першого відповідача не підтверджене податковим органом, а отже і стягнення пені за невідшкодування зазначеної суми є безпідставним.

06 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою першого відповідача та витребувано справу № 822/3520/17 з Хмельницького окружного адміністративного суду.

18 червня 2018 року на адресу Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень правильно застосовані норми матеріального права, просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів - без змін.

18 червня 2018 року від другого відповідача у справі на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому орган казначейської служби підтримує її доводи, вказує на необґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, на їх винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить задовольнити касаційну скаргу першого відповідача, скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Товариством заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 542 438,00 грн, відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за березень 2016 року від 19 квітня 2016 року.

Також позивачем заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 5 805 552,00 грн, відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за квітень 2016 року, від 14 травня 2016 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16 червня 2016 року.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/1123/16 від 11 грудня 2017 року, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, встановлено, що 20 травня 2016 року контролюючий орган провів камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій декларації за березень 2016 року і склав акт №1200/12-02/39618016, але не виносив податкових повідомлень - рішень. Цим рішенням суду визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" за березень 2016 року та зобов'язано податковий орган підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" за березень 2016 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі у справі №822/1720/17, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, суд встановив, що у період з 19 листопада 2016 року по 16 червня 2017 року позивачу не відшкодовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 542438,00 грн, а тому Товариство має право на стягнення пені у розмірі 37 848,68 грн. За період з 01 березня 2017 року по 16 червня 2017 року позивачу не проведене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 5 805 552 грн, а тому Товариство має право на стягнення пені у розмірі 264 351,44 грн, у зв'язку з чим цим судовим рішенням стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість по декларації за березень 2016 року в сумі 50388 грн. 77 коп. та по декларації за квітень 2016 року в сумі 264 351 грн. 44 коп. (пеня нараховувалась по 16 червня 2017 року).