Ухвала КАС ВП від 25.07.2018 року у справі №362/2108/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №362/2108/17

адміністративне провадження №К/9901/17867/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенка Я.М., Степанюка А.Г. від 14.09.2017 у справі №362/2108/17 за позовом ОСОБА_2 до Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії та неправомірним рішення Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Васильківське ОУПФУ) щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон №1789-ХІІ); зобов'язати відповідача призначити та забезпечити виплату йому пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, у розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку, починаючи з 10.03.2017 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, він мав достатній стаж роботи, а саме 20 років 11 місяців 5 днів, у тому числі на прокурорських посадах - 18 років 6 місяців 10 днів та половина строку навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 25 днів. З посиланням на норми ст.ст. 22, 58 Конституції України, вказував, що на нього розповсюджуються саме норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, які були чинні на час його роботи в органах прокуратури.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року скасовано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована незгодою з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії. Скаржник, з посиланням на положення ст.ст. 22, 58 Конституції України, вказує на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З цих підстав, позивач зазначає про те, що, перебуваючи на службі в органах прокуратури, він мав законні сподівання на отримання пенсії за вислугу років за наявності 20-річного стажу, які ґрунтувалися на нормах ст.50-1 Закону №1789-ХІІ і які, всупереч положенням Конституції України, були звужені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року (далі - Закон №1697-VII).

У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить у задоволенні скарги відмовити та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач:

з 01.09.1993 по 20.06.1998 навчався на денній формі у Київському університеті ім. Т.Шевченка, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію спеціаліста права;

з 31.08.1998 по 07.12.1999 працював на посадах старшого помічника прокурора-стажиста, старшого помічника прокурора прокуратури Київської області;

з 08.12.1999 по 30.06.2005 працював на посадах слідчого, старшого слідчого, прокурора-криміналіста прокуратури Київської області;

з 01.07.2005 по 28.12.2016 працював на посадах прокурора, старшого прокурора, начальника відділу, заступника начальника управління, першого заступника начальника управління Генеральної прокуратури України;

з 29.12.2016 працює прокурором відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності.

Вказане підтверджується копією трудової книжки та копією диплома позивача.

10.03.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Відповідач рішенням № 1404/04 від 16.03.2017 року відмовив позивачу у призначенні вказаної пенсії з посиланням на те, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо призначення спеціальних пенсій, в тому числі відповідно до Закону України "Про прокуратуру".