ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2018 року
Київ
справа №2а-8210/11 (6а/697/14/17)
адміністративне провадження №К/9901/20871/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №2а-8210/11 (6а/697/14/17)
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 7 червня 2017 року, постановлену у складі головуючого судді Русакова Г.С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Твердохліб В.А., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М., за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі,
в с т а н о в и в :
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахувати та виплати недоплачені суми пенсії відповідно до ст.ст. 39, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 липня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати відповідно ст.ст. 39, 67 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 1 грудня 2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
10.04.2017 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні в якій зазначила, що кошти за судовим рішенням ОСОБА_1 (її чоловік) не отримав, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. На підставі викладеного, та посилаючись на те, що вона після його смерті прийняла спадщину, просить замінити сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, як на правонаступника померлого.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 7 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року, заяву задоволено.
Задовольняючи заяву суди виходили з того, що сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області оскаржило їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Зазначає, що нарахована на виконання судового рішення сума коштів не була виплачена померлому пенсіонеру через відсутність фінансування.
ОСОБА_2 у поданих запереченнях просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
Судами установлено, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 липня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Каневі Черкаської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати відповідно ст.ст. 39, 67 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 1 грудня 2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
28 липня 2015 року ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Каневу реєстраційної служби Канівського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області.
Зі свідоцтва про одруження, НОМЕР_2 від 27.08.2002, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Канівського міського управління юстиції Черкаської області, вбачається, що заявниця з 2 жовтня 1976 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.03.2016, зареєстрованого у реєстрі за №1-641, засвідченого державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А., спадкоємцем майна ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є його дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідно до свідоцтва від 08.09.2017, зареєстрованого у реєстрі за №1-200, є спадкоємцем суми неодержаної пенсії.
За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).
Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Сервіси для юристів