ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №826/26222/15
адміністративне провадження №К/9901/29427/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М. В.,
суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року (головуючий суддя - Арсірій Р.О., судді: Кузьменко В.А., Огурцов О.П.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.)
у справі №826/26222/15
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 14 серпня 2015 року №1158 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 23 жовтня 2015 року №1598 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 30 жовтня 2015 року №2211 про звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни;
- визнати недійсним запис у трудовій книжці позивача про звільнення з органів внутрішніх справ за наказом від 30 жовтня 2015 року №2211;
- поновити позивача на посаді старшого інспектора (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідувань Управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро з 1 листопада 2015 року;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 1 листопада 2015 року по день ухвалення судом рішення.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем під час проведення службового розслідування та прийняття спірних наказів було порушено ряд положень Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230) та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 27 липня 2017 року позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу МВС України від 14 серпня 2015 року №1158 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишив без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
4. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ МВС України від 23 жовтня 2015 року №1598 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; визнав протиправним та скасував наказ МВС України від 30 жовтня 2015 року №2211 про звільнення позивача за порушення дисципліни; визнав недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення його з органів внутрішніх справ за наказом від 30 жовтня 2015 року №2211 та поновив ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідувань управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань робочого апарату Укрбюро з 1 листопада 2015 року. Зобов`язав МВС України нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 1 листопада 2015 року по день ухвалення судового рішення. В іншій частині позовних вимог відмовив.
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МВС України звернулося з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Сервіси для юристів