ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.01.2018 Київ К/9901/1388/18 824/3229/14-а
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 824/3229/14-а
за позовом ОСОБА_1 до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області, за участю третьої особи: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду прийняту 18 червня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Сторчака В.Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 31 жовтня 2014 року № 93-ос, прийняте Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області, про звільнення його з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської РДА, поновити його на посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем проігноровано вимоги трудового законодавства та прийнято незаконне рішення про його звільнення з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської РДА Чернівецької області. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) можливе лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників, однак під час винесення оскаржуваного розпорядження, підстав для звільнення, зазначених в даній нормі у відповідача не було. Крім того, не надавалась згода на його звільнення профспілковим комітетом.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 25 березня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 18 червня 2015 року, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року скасував, прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправним та скасував розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року №93-ос «Про звільнення ОСОБА_1.».
Поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області з 01 листопада 2014 року.
Зобов'язав Кіцманську районну державну адміністрацію Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2014 року по 18 червня 2015 року включно.
У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просив скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументуючи вимоги касаційної скарги представник відповідача зазначає, що були внесені зміни в структуру райдержадміністрації, в результаті чого відбулась зміна в організації виробництва і праці, а тому при прийнятті рішення про звільнення позивача із займаної посади були дотримані вимоги частини першої статті 40 та статті 49-2 КЗпП України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі змінами в структурі Кіцманської РДА відбулось із грубим порушенням процедури звільнення, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з такого.
Судами встановлено, що 01 серпня 2003 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця та був призначений на посаду заступника начальника відділу містобудування та архітектури Кіцманської райдержадміністрації, начальника районної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до трудової книжки позивач 10 квітня 2012 року призначений на посаду начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області.
09 квітня 2014 року ОСОБА_1 звільнений зі займаної посади за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України на підставі розпорядження №39-ос від 09 квітня 2014 року Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області.
Сервіси для юристів