ВЕРХОВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.01.2018 Київ К/9901/5974/18 489/1525/16-а
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу №489/1525/16-а
за позовом: ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Сича Дмитра Миколайовича, управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 5 липня 2016 року колегією суддів у складі: головуючого - Жука С.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В., -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Сича Дмитра Миколайовича, управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про вчинення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення серії ПС2 №475145 від 28 березня 2016р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в його діях відсутні порушення правил дорожнього руху, встановлені ст.122 КУпАП, оскільки він не рухався на забороняючий сигнал світлофору, а стояв на місці.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2016 року в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пояснення позивача щодо відсутності у його діях порушень правил дорожнього руху спростовуються оглянутим відеозаписом події, з якого вбачається, що транспортний засіб позивача почав рух до того, як на пішохідному світлофорі для проїзної частини перетину проспекту завершив блимати зелений сигнал.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року скасовано постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2016 року та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено порядок та процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не досліджено доказів та не надано можливості позивачу надати пояснення та заявити клопотання.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не вірно застосовано норми матеріального права для регулювання спірних правовідносин, не надано оцінку змінам у законодавстві, що регулює порядок притягнення до адміністративної відповідальності, в результаті чого ухвалене незаконне та необґрунтоване рішення.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не подав.
18 січня 2018 року касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження із врахуванням положень, встановлених статтею 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.03.2016р. інспектор 4 роти 3 батальйону УПП у м. Миколаїв рядовий поліції Сич Д.М. виніс постанову серії ПС 2 № 475145 у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою позивач керуючи транспортним засобом Daewo Nexia, номерний знак НОМЕР_1, у м. Миколаєві, проїхав перехрестя вул.. 3-ої Слобідської та пр. Центрального на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.
Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., про що винесена відповідачем постанова у справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2016р.
Судами також встановлено, що в нижньому лівому краю оскаржуваної постанови позивачем зроблено помітку «не згоден».
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Сервіси для юристів