ПОСТАНОВА
Іменем України
30 листопада 2018 року
Київ
справа №822/1720/17
адміністративне провадження №К/9901/40892/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 (суддя - Салюк П.І.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (колегія суддів: головуючий суддя - Кузьмишин В.М., судді - Боровицький О. А., Сушко О.О.)
у справі № 822/1720/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви»
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області,
та Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому
про стягнення пені,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькі барви» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДПІ), Управління Державної казначейської служби України у м.Хмельницькому про стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 314 740,21 гривень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, позов задоволено повністю: стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) по декларації за березень 2016 року в сумі 50 388,77 гривень та декларації за квітень 2016 року в сумі 264351,44 гривень. Також стягнуто на користь позивача 4721,10 гривень судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлення факту неподання податковим органом висновку до органу Державної казначейської служби із зазначенням сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету, що є підставою для стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Не погодившись з судовими рішеннями, ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову.
26.10.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження та зупинив виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 до закінчення касаційного провадження у справі.
Заперечення або відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили, надійшло лише клопотання про призначення справи до розгляду, де позивач посилається на рішення Верховного Суду у справі № 822/3520/17 від 31.07.2018, яким залишені в силі рішення судів попередніх інстанцій про стягнення пені за тими ж деклараціями, що є предметом розгляду в даній справі, але за інший період - з 08.11.2017 по 15.12.2017.
19.03.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) (далі - КАС України).
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство заявило бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 542 438 гривень, відображеного у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року від 19.04.2016, а також у сумі 5 805 552 гривень, відображеного у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року від 14.05.2016, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.06.2016.
20.05.2016 ДПІ проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій декларації за березень 2016 року, за результатами якої сума бюджетного відшкодування не була підтверджена. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатом вказаної перевірки, позивачу направлені не були.
Станом на 27.05.2016 ДПІ не було направлено до управління Державної казначейської служби у м. Хмельницькому висновок за березень 2016 року із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
В адміністративній справі №822/1123/16 Хмельницьким окружним адміністративним судом було ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили 25.08.2016, щодо визнання протиправною бездіяльності ДПІ, яка полягає у ненаправленні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству за березень 2016 року та зобов'язано ДПІ підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству за березень 2016 року.
Сервіси для юристів